мої уроки

Третинний сектор економіки країн Європи.

Знаннєвий компонент:

називає основні показники, які визначають місце країни у регіоні та світі; домінуючі складники третинного, вторинного та первинного секторів економіки країн високорозвинених та середньорозвинених країн;

наводить приклади промислових виробництв та послуг, що міжнародну спеціалізацію окремих європейських країн;

показує на карті найбільші міста країн, світові міста, промислові райони, найбільші морські порти, аеропорти, фінансові та туристичні центри країн.

Діяльнісний компонент:

складає комплексну економіко-географічну характеристику Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Польщі, Білорусі, Росії; картосхему просторової організації економіки країни;

знаходить та систематизує необхідну інформацію для характеристики країни;

використовує тематичні карти для обґрунтування особливостей системи розселення та розміщення виробництва товарів і послуг у межах країни; рейтинги показників соціально-економічного розвитку країн для обґрунтування їхнього місця у світі та регіоні;

пояснює особливості спеціалізації сільського господарства та розміщення основних регіонів промисловості;

обґрунтовує особливості структури експорту й імпорту товарів та послуг країн Європи.

Оцінно-ціннісний компонент:

робить висновки про причини нерівномірності економічного розвитку окремих районів у межах країни;

оцінює вплив ТНК на економіку країн регіону;

прогнозує перспективи розширення економічних зв’язків України з країнами Європи в рамках Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом.

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Прийом "Емоційне налаштування"

Спробуйте асоціювати себе та свій сьогоднішній настрій з будь-якою країною Європи.

ІІ.Актуалізація опорних знань та вмінь

Прийом «Фотозагадка»

Впізнай країну за фото.

Прийом «Тести»

Встановіть відповідність між країнами та столицями:

А. Нідерланди 1. Софія

Б. Латвія 2. Копенгаген

В. Італія 3. Амстердам

Г. Угорщина 4. Рига

Д. Болгарія 5. Рим

Е. Данія 6. Будапешт

Розташуйте дані європейські країни за кількістю населення в послідовності від більшого до меншого:

1. Австрія;

2. Португалія;

3. Швейцарія;

4. Литва;

5. Німеччина;

6. Фінляндія;

7. Білорусь.

До приморських країн Європи не належить

А Швеція. Б Іспанія. В Італія. Г Чехія.

Єдина валюта Європейського Союзу називається

А екю. Б франк. В євро. Г марка.

Укажіть варіант, у якому названо країни, що межують одна з одною.
А Бельгія, ФРН, Франція;

Б Болгарія, Греція, Румунія;

В Словенія, Італія, Україна;

Г Португалія, Іспанія, Франція.

Білорусь багата на такі корисні копалини:

1 калійна сіль;

2 торф;

3 кам'яне вугілля;

4 кухонна сіль;

будівельні матеріали.

До «Великої сімки» не належить країна

А Фінляндія. Б Франція. В ФРН. Г Італія.

Укажіть правильний варіант сполучення країни та компанії, що в ній заснована.

А Швеція - «Фольксваген»; В Франція - «Рено»;

Б Італія - «Вольво»; Г ФРН - «Фіат».

Прийом «Третій зайвий».

Бельгія	Святий Миколай, вафлі, мереживо
Австрія	Дунай, Моцарт, Брюссель
Франція	Париж, Ейфелева вежа, Олімп
Греція	Корида, Кріт, Зевс
Іспанія	Тореадор, Мадрид, Ван Гог
Німеччина	Рейн, святий Патрик, Брати Грімм
Італія	Лісабон, Сардинія, 119 острівків
Великобританія	Венеція, Анна Болейн, Шотландія

Прийом «Проблемне питання»

1. Якби до вас потрапили географічні карти, видані в  деяких країнах Європи, на них ви могли б побачити суверенні країни Дойчланд, Еллада, Кроатія, Мадьярорсаг, Остеррайх, Суомі, Шкіперія. А як називаються ці країни на наших картах?

2.Галузі, які входять у первинний та вторинний сектор економіки є традиційними для країн Європи. Однак їх значення що разу зменшується. Чому?

ІII. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Європа була і залишається одним з провідних центрів світової економіки. Саме тут у XVIII–XIX ст. відбулась промислова революція, яка стала поштовхом для швидкого економічного розвитку окремих європейських країн. Пригадайте, яку продукцію виробляли на мануфактурах та фабриках Європи в у XVIII–XIX ст.

Із розвитком технологій змінюється структура та значення промислових секторів, розвивається сфера послуг. Сьогодні ви дізнаєтеся, які виробництва забезпечують країнам Європи лідерські позиції.

Повідомлення теми, цілей і завдань уроку

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Мозковий штурм»

Чому розвиток третинного сектору має велике значення для будь-яких країн, а для розвинених країн Європи – особливо?

 Прийом «Робота в групах»

1 група. Транспортні послуги

Складіть схему

Транспорт Європи

1. Види транспору.

2. Країни –лідери.

3. Особливості.

2 група .Фінансові послуги

1.Які особливості притаманні фінансовій діяльності Європи.

2. Використовуючи текст підручника та інтернет-джерел назвіть найбільші фінансові центри Європи. Охарактеризуйте їх, покажіть на карті.

3 група .Освітня сфера

1. Використовуючи текст підручника та інтернет-джерела охарактеризуйте особливості Болонського процесу.

2.Назвіть країни-лідери в освітній сфері Європи.

3. Для чого створюють в Європі технопарки та технополіси. Назвіть наібільші, покажіть на карті.

4 група.Туристична діяльність

Заповніть схему за планом:

-види туризм

-країни-лідери

5 група.Торгівля.

1.Види торгівлі. Їх характеристика.

2. Країни-лідери.

Які зміни сталися в когорті світових лідерів зовнішньої торгівлі, зокрема з експорту послуг, від початку ХХІ ст. порівняно з ХХ ст.?

Обґрунтуйте, чому у сфері торгівлі зайнято найбільшу кількість працюючих у сфері послуг у Європі.

6 група.Зв’язки України з країнами Європи.

Схарактеризуйте зв’язки України з країнами Європи.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Мозковий штурм»

1.Чому найпоширенішим у Європі видом транспорту є автомобільний?

2.Які зміни сталися в когорті світових лідерів зовнішньої торгівлі, зокрема з експорту послуг, від початку ХХІ ст. порівняно з ХХ ст.?

3.Обґрунтуйте, чому у сфері торгівлі зайнято найбільшу кількість працюючих у сфері послуг у Європі.

Прийом «Рольова гра» представники турагенства запрошують до подорожі

Прийом «Географічний практикум»(робота в парах)

Завдання . Запропонуйте власний план заходів, які необхідно вжити в Україні для збільшення кількості іноземних туристів

Прийом «Географічний практикум»

В Росії працюють 1218 аеропортів, а в Чехії – лише 128. Обчисліть, скільки аеропортів припадає на один мільйон мешканців в обох країнах. В якій країні покриття аеропортами більше? В скільки разів?(кількість населення таблиця в підручнику).

Прийом «Картографічний практикум»

На карті покажіть країни , що пригадувались найчастіше. В якій сфері.

VІ. Д.З.

Опрацювати параграф 10, схеми в зошиті.

На основі інтернет-джерел побудуйте кругову діаграму «Економічні партнери України» (10 країн-лідерів).

АВСТРАЛІЯ: ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНЕ ПОЛОЖЕННЯ, ПРИРОДНО-РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ, НАСЕЛЕННЯ

                                                      Хід уроку

 І. Організаційний момент.

Прийом «Серветка»

Учні тримають у руках серветки. Учитель дає інструкції:

- складіть серветку вдвоє, відірвіть правий нижній кут;

- знову складіть серветку вдвоє, відірвіть лівий нижній кут ( і так доти, доки можна рвати папір) ;

 - розгорніть папір.

 - Чому серветки різні?

- Чи є у когось правильна чи неправильна серветка?

Отже, всі ми різні і маємо рівні права для самореалізації, тому вперед до самореалізації.

Країни світу теж неповторні і схожі, тому урок ми будемо проводити у формі порівняння.

ІІ. Актуалізація опорних знань і умінь учнів.

1. Чим  план характеристики материка відрізняється від   економіко-географічної характеристики країни?

2.Пригадайте, що вам відомо про історію відкриття Австралії.

3.Що таке Співдружність та які країни входять до її складу?

4. Які асоціації у вас викликає слово «Австралія»?

(На дошці виконується схема).

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів.

Австралійський поет Бернард О’Дуед присвятив своїй батьківщині такі рядки:                           

                                         Таких тварин ти зберегла,

                                         Яких тепер не знає світ.

                                        Який же рок тобою управля?

                                        Добра в твоїй багато долі й зла.

                                        Хреста сузір’я в лобі мерехтить,

                                        Бурхливий океан у ніг плескає.

Сьогодні на уроці  ми пригадаємо  інформацію  про  Австралію як про материк,   і зробимо економіко- географічну характеристику країни Австралійський Союз.

Пригадайте серветки на початку уроку. Країни світу теж неповторні і схожі, тому урок ми будемо проводити у формі порівняння.

ІY. Вивчення нового матеріалу.

1.  Візитна картка країни:                                                                

Площа                                    7682,3 тис. км. КВ.

Населення                             20 млн. осіб

Столиця                                  Канберра

Державний устрій                 федеративна парламентська держав у складі

                                                Британської співдружності

Завдання. Порівняння площі Австралії. Підберіть країни подібні за площею, більші за площею.

2. ЕГП

Прийом «Робота в групах»

Завдання. Проаналізуйте ЕГП Австралії, виявіть позитивні та негативні ознаки. Порівняйте ЕГП держави з

1 група-Україна

2 група-Японія

3 група-Китай

Висновок: займає цілий материк, острів Тасманію та низку дрібних острівців; кордони тільки морські; ізольованість, відокремленість від інших материків.

3. Природно-ресурсний потенціал

Прийом «Робота в групах»

Завдання. Пригадайте особливості природи Австралії.

Оцініть її природно-ресурсний потенціал та порівняйте

 І варіант з країнами Європи,

ІІ варіант з країнами Азії.

Переважно рівнинна територія, 3/4 площі — пустелі й напівпустелі. Дефіцит водних ресурсів. Найбільша річка Муррей із притокою Дарлінг. 19 артезіанських басейнів, найбільший — Великий Артезіанський. Ґрунти червоно-бурі, сіроземи, часто засолені, малородючі. Землезабезпеченість одна з найвищих в світі — понад 30 га на одного жителя. Землі сільськогосподарського призначення — 53,4 %, із них понад 47 % — пасовища, орні землі — лише 6,2 %. Лісистість 19 %. За забезпеченістю лісовими ресурсами на одну особу (6,3 га) входить до десятки світових лідерів. Багаті мінеральні ресурси: кам’яне вугілля, залізні, свинцеві, цинкові, уранові, титанові руди, боксити, золото, срібло, алмази, будівельна сировина, є поклади нафти та природного газу. Величезний рекреаційний потенціал, зокрема унікальний органічний світ з великою кількістю ендеміків, ліси, пляжі, культурно-історична спадщина; 19 об’єктів Спадщини ЮНЕСКО.

4. Населення

Прийом «Робота в парах»

Завдання. Дослідіть демографічні процеси та систему розселення Австралії. З’ясуйте, чим демографічна ситуація в Австралії відрізняється від демографічної ситуації розвинених країн Європи.

Прийом «Робота в парах»

1. За статево-віковою пірамідою Австралії (мал. 119) обчисліть, скільки осіб працездатного віку припадає на 1 непрацездатну особу. Проаналізуйте одержані дані.

2. Порівняйте статево-вікові піраміди Австралії та Великої Британії (див. мал. 50). З'ясуйте, яка з країн має кращі перспективи щодо забезпеченості трудовими ресурсами в майбутньому.

Природний приріст 4,8 %, сальдо міграції 5,5 % (2017 р.), старіння населення (16,1 % старші за 65 р.). Густота населення 3 особи/км2, нерівномірний розподіл, 3/4 населення зосереджені на східному узбережжі. Англоавстралійці (80 %), іммігранти з інших європейських країн (15 %), іммігранти з Азії (4,5 %), аборигени (0,5 %). Християни — протестанти (30 %), католики (25 %), православні (3 %), буддизм, індуїзм, іслам. Урбанізація 89,7 %. Найбільші міста: Сідней (4,5 млн), Мельбурн (4,2 млн), Брісбен (2,2 млн), Перт (1,8 млн), Аделаїда (1,2 млн). Робоча сила — 13 млн (з них майже половина — іноземці), структура зайнятості: сільське господарство — 3,6 %, промисловість — 21,1 %, сфера послуг — 75,3 %. Трудові ресурси відрізняється високою кваліфікацією, дисциплінованістю, наполегливістю, працелюбністю. Міграційна політика спрямована на залучення трудових мігрантів з кваліфікацією, що відповідає запитам ринку праці в країні.

5. Українська діаспора в Австралії

Прийом «Випереджальне завдання»

Виступи учнів з повідомленнями про формування та життя української діаспори в Австралії

Близько 30 тис. осіб українського походження. Початок формування української діаспори — 40-ві роки ХХ ст. Культурне життя українських громад: українські етнічні (суботні) школи, численні театральні гуртки, музичні та хорові колективи, літературні клуби. Важлива роль в гуртуванні українців належить церквам.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

1. Які ознаки ЕГП Австралії сприяють її економічному розвитку?

 2. Назвіть основні складові природно-ресурсного потенціалу Австралії.

3. Які причини зумовили нерівномірне розміщення населення країни?

4. Охарактеризуйте особливості працересурсного потенціалу Австралії.

VІ.Релаксація.

Однією фразою скажіть « Австралію необхідно відвідати тому що…..»

YІІ. Домашнє завдання.

Опрацювати відповідний текст підручника.

Творче завдання «Австралія у художніх творах».

 АВСТРАЛІЯ. ГОСПОДАРСТВО

Очікувані результати НПД: учні виявляють та характеризують основні чинники, що визначають місце країни в міжнародному поділі праці, називають домінуючі складники третинного, вторинного та первинного секторів економіки Австралії, складають комплексну економіко-географічну характеристику.

Розвивальна та виховна мета: вдосконалювати уміння використовувати інформаційні ресурси, розвивати комунікативні здібності ; розвивати вміння працювати групі, досягати компромісів ; виховувати толерантність, повагу до іншої думки.

                                                   Хід уроку

I.                   ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

«Зерна кави»

Одного разу до батька прийшла дочка і скаржиться:

-  Батьку, я  втомилася  долати  труднощі та розв’язувати  проблеми, я  весь час пливу проти течії. Я виснажена, у мене більше нема сил. Що мені робити?

Батько ж замість відповіді поставив на вогонь три однакові каструлі з водою.

В  одну  вкинув  моркву,  в  другу  поклав  яйце,  а  в  третю  насипав  зерна  кави.  Через

деякий час він вийняв з води моркву, яйце і налив у чашку кави.

-  Що змінилося? – запитав він свою дочку.

-  Яйце  і  морква  зварилися,  а  зерна  кави  розчинилися  у  воді,  -  відповіла вона.

-  Ні,  доню  моя,  це  лише  на  перший  погляд  так…  Подивися  –  тверда

морква в окропі стала м’якою та вразливою. Рідке яйце стало твердим. Зовні вони не

змінилися, вони лише змінили свою структуру під впливом однаково несприятливих

умов. Так і люди – сильні зовні можуть розклеїтись і стати слабкими там, де крихкі і

ніжні лише тверднуть і міцніють.

-  А кава?

-  Це  найцікавіше.  Зерна  кави  повністю  розчинилися  в  новому  ворожому

оточенні  та  змінили  його  –  перетворили  окріп  в  чудовий  ароматний  напій.  Є

особливі  люди,  які  не  змінюються  через  обставини  –  вони  змінюють  обставини  і

перетворюють  їх  на  щось  нове  і  прекрасне,  отримуючи  користь  і  знання  в  даній

ситуації…

Отже,  бажаю  Вам,  шановні  учні,  ніколи  не  підлаштовуватися  під обставини, а перетворювати їх на щось нове та прекрасне.

II.                АКТУАЛІЗАЦІЯ ЧУТТЄВОГО ДОСВІДУ Й ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Прийом «Готуємось до ЗНО»

Скористуйтесь ресурсом-https://zno.osvita.ua/geography/

та виконайте 5 завдань ЗНО-2018(основна сесія).

(Перевірка)

Прийом «Міні-тест»

1. Австралія була колонізована в минулому:

1) Великобританія; 2) Німеччина; 3) Франція; 4) Голландії

2. Які мешканці Австралії носять своїх дітей в в сумці?

Кенгуру

3. Назвіть штати Австралії

Південний Уельс, Вікторія, Квінсленд, Південна Австралія, Західна Австралія (Тасманія)

4. Які тварини, зображені на Державному Гербі  країни? (Кенгуру)

 5. Те, що тварин зображені в австралійські монети? Єхидна на 5 цент монети, птах лірохвіст-10 , качконіс-20 центів

6.До  країн "переселенського капіталізму" включають:

1) України; 2) Австралії; 3) Китаю

4) Сполучені Штати Америки

7. Найбільша частка населення проживає:

1)містах; 2)міських агломераціях; 3) фермах

8.У якому році і з ким був прийнятий Закон щоб зрівняти аборигенів  в правах? (У 1967 році переважна більшість голосів населення)

-Пригадайте особливості ЕГП, природно-ресурсного та працересурсного потенціалу Австралії.

-Назвіть чинники, що визначають місце цієї країни в міжнародному поділі праці.

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Прийом «Проблемне запитання».

 Зробіть припущення щодо міжнародної спеціалізації Австралії. Спробуйте пояснити аграрно-сировинну спеціалізацію країни, яку за рівнем економічного розвитку відносять до розвинених.

Повідомлення теми, цілей і завдань уроку

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Робота в групах з підручником, атласами, ресурсами Інтернету

1 група.

1. Особливості сучасного економічного розвитку країни

За специфікою економічного розвитку Австралію відносять до розвинених переселенських країн. Відмінною ознакою таких країн є особливе місце добувної промисловості в їхній економіці. Саме цей сектор промисловості визначає роль Австралії в міжнародному географічному поділі праці й забезпечує основну частку її національного доходу.

Загальний ВВП (за ПКС) — 1,2 трлн $ (2017) — 19-те місце в світі, ВВП на душу населення — 49,9 тис. $ — 26 місце.

Структура ВВП: сільське господарство — 3,6 %, промисловість — 26,1 %, сфера послуг — 70,3 %.

2.Основні чинники, що сприяли прискореному розвитку економіки Австралії:

1) наявність значних мінеральних і земельних ресурсів;

2) державна політика, спрямована на приплив іноземного капіталу та кваліфікованих мігрантів;

3) розташування країни поза межами військових конфліктів.

3. Домінуючі складники третинного сектора

Найбільше значення для економіки країни мають банківсько-фінансові, освітні, інформаційно-технологічні послуги, туризм. Головні фінансові, освітні, культурні центри — Сідней, Мельбурн.

Розгалужена мережа комерційних банків, кредитних спілок, страхових та інвестиційних компаній; 53 комерційні банки (зокрема Bank of America, Bank of China, HSBC Bank, Barclays Bank, JPMorgan Chase тощо). У ВНЗ Австралії здобувають середню та вищу освіту понад 500 тис. іноземців зі 120 країн світу.

ІТ-послуги забезпечують близько 10 % ВВП. Провідні ІТ-компанії: IBM Australia, EDS, CSC, MYOB. Туризм — близько 4 0% ВВП, щорічно Австралію відвідують понад 9 млн туристів. Високорозвинена транспортна система. Найбільші порти — Мельбурн, Сідней, Брісбен, Перт, Аделаїда.

2  Група

Промисловість Австралії.

1. Назвіть провідні сектори промисловості країни та коротко охарактеризуйте їхню географію.

2. Чим пояснюється велике значення добувної промисловості в загальній структурі економіки Австралії?

3.Як це позначилося на рівні розвитку та спеціалізації інших видів господарської діяльності (у першу чергу машинобудування)? 

Добувна промисловість — експортне значення. Входить у десятку світових лідерів за видобутком вугілля, залізної руди, бокситів, урану, золота, алмазів, рідкісних металів.

Електроенергетика: ТЕС — 72, 9 % (вугілля, природний газ), ГЕС — 10,9 %, від альтернативних джерел — 16,2 %. Чорна та кольорова металургія (Ньюкасл, Порт-Кемпбл, Уайалла, Куїнанна).

Машинобудування: автомобілі, літаки, побутова техніка, промислові роботи, верстати, обладнання для електростанцій, гірничодобувної та харчової промисловості.

Хімічна: виробництво фосфатних та азотних добрив, пластмас, синтетичних смол, каучуку. Високий рівень розвитку легкої та харчової промисловості.

3 Група

Сільське господарство

1.Виділіть головні галузі тваринництва держави. Поясніть.

2.Охарактеризуйте рослинництво Австралії.

Повністю забезпечує основні потреби країни, 3/4 продукції — на експорт.

Тваринництво (71 %): вівчарство вовняного та м’ясного напряму (89 млн голів, 2-ге місце в світі після Китаю), скотарство, птахівництво.

Рослинництво: зернові (пшениця, ячмінь, овес, рис, кукурудза), цукрова тростина, бавовник, фрукти, виноград, овочі. Рибальство, аквакультура, вирощування перлів.

4 Група

Зовнішні економічні зв'язки

1.Побудуйте кругову діаграму експортно-імпортної структури Австралії.

Експорт: мінеральна сировина (залізна руда, кольорові метали та сплави, кам’яне вугілля, боксити, глинозем), сільськогосподарська продукція (вовна, баранина, пшениця, яловичина, молочні продукти, цукор-сирець, мед), техніка, транспортне обладнання.

Імпорт: нафта, нафтопродукти, пасажирські й вантажні транспортні засоби, комп’ютери, офісна техніка.

2.Виділіть торгівельних партнерів Австралії.

Партнери: Китай, Японія, Південна Корея, Індія, Сінгапур. Зростає товарообіг зі США, частка Великої Британії скорочується.

Австралія посідає провідне місце серед торговельних партнерів України в Океанії. Україна постачає мінеральні добрива, техніку. Україна імпортує з Австралії мінеральну сировину.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Обговорення результатів роботи груп, самооцінювання, оцінювання

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Підручник, опрацювати §___________ .

2. Позначити на контурній карті найбільші міста Австралії та їх промислову спеціалізацію.

3. Дослідження.

1.Розвиток Західної Австралії у контексті зростання глобального попиту на природні ресурси.

2.Українська діаспора  в Австралії.

3.Канберра- центральне місто Австралії.

                                                    







 Будова рослини. Органи рослини.

Мета: продовжити формувати знання про будову та життєдіяльність рослин; розглянути особливості будови рослини; удосконалювати вміння спостерігати, аналізувати, творчо розв’язувати поставлені завдання; формувати ціннісні орієнтації на збереження природи.

«Ніщо так не заспокоює людину, як дивна краса зеленої рослини».

Японська художниця Кадзуе  Като

                                                     Хід уроку

I. Організаціний момент. Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку.

Любі друзі, у кожного з вас в класі є друг або людина з якою вам приємно спілкуватися. Погляньте  на неї. Посміхніться. Нехай тепло ваших  посмішок зігріє ваші серця. Пронесіть позитивні емоції крізь весь наш урок і нехай вони допоможуть вам здобути нові знання.

II. Актуалізація чуттєвого досвіду та опорних знань учнів

Прийом «Експрес-тест»

1.Цитоплазмою називають: а) увесь внутрішній вміст клітини; б) внутрішній вміст клітини, за винятком ядра.

2. Непостійні структури клітини – це: а) органели; б) включення.

3. Клітинна оболонка входить до складу клітин: а) рослин; б) тварин.

4. Укажіть складові клітини, які забезпечують передачу спадкової інформації: а) хромосоми; б) вакуолі; в) ядерця; г) рибосоми.

5. Основна функція лейкопластів: а) здійснення фотосинтезу; б) запасання поживних речовин; в) збереження форми клітини; г) транспорт речовин у клітину.

Прийом «Закінчити речення»

Процес утворення органічних речовин із води, вуглекислого газу, мінеральних речовин за участі енергії Сонця  – це ______________ (фотосинтез)

Процес засвоєння вуглекислого газу та виділення кисню – це _________ (фотосинтез)

Процес поглинання кисню, реакцій окислення та виділення вуглекислого газу – це _____________ (дихання)

Процес випаровування води – це ____________ (транспірація)

Процес поглинання рослиною з ґрунту води із розчиненими в ній мінеральними речовинами – це _____________ (живлення)

Кількісні зміни розмірів та маси рослини – це ________ (ріст)

Якісні зміни в будові рослини – це ________________ (розвиток)

Процес відтворення собі подібних – це ___________ (розмноження)

Вегетативне, статеве, нестатеве – це ____________ (типи розмноження)

Прийом «Мозковий штурм»

Обговорення притчи:

-Одного разу зібралися гетеротрофи і почали міркувати, як стати незалежними від автотрофів, тобто зелених рослин. Як самим навчитися виробляти органічні речовини? Відправили гетеротрофи посильного на "зелену кухню”. Він довго спостерігав, розпитував і врешті-решт приніс рецепт: "Візьміть скільки загодно повітря, сонячного світла і цілу річку чистої води. Трішки попрацюйте і, органіка готова.” Гетеротрофи подумали, що зелені рослини глузують з них, і бажання самостійно створювати органіку зникло. 

-Чи глузувади зелені рослини, чи правда все?

III.  Мотивація  навчальної  діяльності

Конкурс " Рослинної краси”. (Після чого учні повинні підійти до теми даного уроку).

Одного разу струнка берізка запропонувала влаштувати конкурс рослинної краси. Але кожна рослина була по-своєму особлива. І тоді вирішили: нехай кожна рослина покаже свій найдосконаліший орган.

Береза. Подивіться, яке в мене гарне стебло – високе і рівне. По ньому тече солодкий березовий сік, він живить мої листочки.

Будяк. Це ще невідомо, чи розпустяться твої листочки. Адже люди можуть надрізати твою кору, щоб набрати соку. А от мене ніхто не чіпатиме, Мої гарні, великі, колючі листки всі обминають десятою дорогою, Мої яскраво-рожеві квіти – найкращі!

Дуб. Про що гомоните? Хизуєтесь своїми органами. То я вам скажу: такого міцного коріння як у мене, годі й шукати. За товщиною стовбура і шириною крони я – чемпіон!

Ялина. Візьміть і мене до конкурсу. Адже я маю такі красиві листочки-голочки. Вони в мене і взимку і влітку зелені. Я – улюблене дерево малят і всіх людей на Новий рік.

Полуниця. Не знаю як ти, а я насправді улюблениця малят. Мої соковиті плоди-сунички знають усі. І я їх не ховаю під свої листочки, і діти, і дорослі легко їх знаходять.

(визначення учнями теми уроку, цілей уроку)

Прийом «Кораблик».

-Є три кораблика. Корабель з червоними вітрилами- відомо все з сьогоднішньої теми, корабель з зеленими - знаю частково, чорний парус- не знаю нічого. Намалюйте в зошиті кораблик з тими вітрилами, що підходять Вам в знаннях з даної теми.

IV.  Вивчення нового матеріалу

 Прийом «Розгадайте анаграми»

нікорь — корінь;                  колтис — листок;

толбес — стебло;                  ткіква — квітка.

Яким терміном ми можемо об’єднати ці слова? (Органи.)

Рослини дивовижні і чарівні. Ними милуються, захоплюються і навіть  лікуються. Японська художниця Кадзуе  Като так говорила про рослин: «Ніщо так не заспокоює людину, як дивна краса зеленої рослини». І дійсно, важко уявити навколишній світ без цих зелених друзів. Саме тому важливо знати їх будову, принципи функціонування та вплив на людину і довкілля.

- Пригадайте яка будова рослини, скажімо, тюльпана. Відповідно до цього скажіть, як називають частини тіла рослини.

- Всі рослини мають схожу будову. Кожна рослина складається з частин, які називаються органами. Кожен орган має свою назву: корінь, стебло, листок, квітка, плід з насінням.

Орган — це системи тканин, які мають спільне походження, певну форму і виконують певну функцію (визначення записують у зошит).

 (Вчитель малює схему на дошці, а учні — у зошиті)

(Робота з малюнком)

Вегетативні органи — органи рослин, служать для підтримання індивідуального життя рослини.

Генеративні органи — органи рослин, які пов’язані з функцією статевого розмноження

Основні органи вищих рослин та їх значення.

Орган	Особливості будови
Пагін	Основний, наростаючий верхівкою орган рослин, що складається з ряду повторюваних однорідних елементів. До складу пагона входять стебло, листки і бруньки	Утримує всі органи рослини, повязує їх в єдиний організм
Стебло	Вісь пагона, що виконує механічну і провідну функції	Пересування поживних речовин, орган фотосинтезу, вегетативне розмноження
Листок	Бічний, зазвичай сплощений орган рослини, що виконує функції фотосинтезу	Фотосинтез, газообмін, випаровування води, вегетативне розмноження.
Брунька	Зародок пагона	Розмноження.
Корінь	Основний, наростаючий верхівкою орган рослин, кінчик якого завжди закритий кореневим чохликом. Основною функцією кореня є прикріплення рослини й забезпечення її водою й мінеральними речовинами	Всмоктування та транспорт поживних речовин, закріплення в грунті, вегетативне розмноження.
Квітка	Генеративний орган покритонасінних рослин, до складу якого зазвичай входять квітконіжка, квітколоже, оцвітина, тичинки, маточки	Утворює плоди з насінням

V.Закріплення нових знань та вмінь

Гра «До сонця»

Уявіть себе квіточкою, що тягне руки-листя до сонця. А зараз, якщо ви згодні з твердженням, тягнемося до сонця, а якщо ні руки-листя не підіймаємо.

1. Рослина – це цілісний організм. (Так)
2. Корінь виконує функцію фотосинтезу. (Ні)
3. Листок – це вегетативний орган. (Так)
4. Пагін – надземна частина рослини. (Так)
5. Фотосинтез відбувається в листках рослини. (Так)
6. Стебло – генеративний орган рослини. (Ні)
7. Плід та насіння генеративні органи рослини. (Так)
8. Бруньки розташовані на корені. (Ні)

Прийом «Спіймай слово»

Сукупність клітин в організмі отримало назву – …………… ……….  Ці компоненти взаємодіючи між собою утворюють…………………………  В організмі рослин розрізняють дві групи органів: ………………………     та    ……………… ………….. Ріст і розвиток рослинам забезпечують такі органи ,як ……………………… ………. , ………………………..та……………………………….. .    Розмноження  та поширення рослин відбувається завдяки…………………………. , ……………………………… та……………………………….. . Всі органи в організмі рослин повинні……………………………………………………. .Тільки тоді організм можна вважати єдиним цілим, тобто……………………………. .

Притча «Таємниця успіху».

В одній школі учні в свій вільний час грали у футбол. Команда яка перемагала отримувала від учителя подарунок. Тому, після гри переможена команда підійшла до вчителя із запитанням: Чому нам так рідко вдається перемогти?  У відповідь учитель дав дітям уламки вази і попрохав намалювати її . І тому, хто вірно намалює він і  відкриє таємницю перемоги. Учні розійшлися по різним куткам, і закриваючись один від одного почали малювати. Завершивши роботу вони знову підійшли до учителя, але той поглянувши на їх малюнки тільки сумно похитав головою. Згуртувавшись після невдачі, учні сіли разом, об єднали свої зусилля, склали уламки вази і без зусиль намалювали її. Вчитель побачивши їх малюнок – посміхнувся і сказав: Я бачу ви знайшли відповідь на своє  запитання. Дійсно, успіх буде тільки  тоді, коли всі будуть працювати на спільний результат.

Як ця притча пов 'язана з темою нашого уроку?

Органи в тілі рослин взаємопов , язані між собою, чи працюють незалежно один від одного ? (взаємопов 'язані, і анатомічно, і функціонально)

Отже, щоб в організмі був лад і  гармонія треба, щоб всі його органи працювали взаємоузгоджено, тобто, утворювали систему. А що таке система?(система – це єдине ціле, що складається з частин, які пов 'язані між собою).

А це справедливо тільки для організму рослин? (Ні. І для організму тварин і людини)

Прийом «Спіймай слово»

Сукупність клітин в організмі отримало назву – …………… ……….  Ці компоненти взаємодіючи між собою утворюють…………………………  В організмі рослин розрізняють дві групи органів: ………………………     та    ……………… ………….. Ріст і розвиток рослинам забезпечують такі органи ,як ……………………… ………. , ………………………..та……………………………….. .    Розмноження  та поширення рослин відбувається завдяки…………………………. , ……………………………… та……………………………….. . Всі органи в організмі рослин повинні……………………………………………………. .Тільки тоді організм можна вважати єдиним цілим, тобто……………………………. .

VІ.Релаксація.

Прийом «Кораблик».

-Повертаємося до корабликів. Є три кораблика. Корабель з червоними вітрилами- зрозумів все з сьогоднішньої теми, корабель з зеленими - знаю частково, чорний парус- не знаю нічого. Виберіть тепер кораблик для плавання в світі науки-біології

VІІ. Домашнє завдання.

1. Завдання для всього класу. Опрацювати параграф.
2. Скласти кросворд з перевірочним словом «орган» та запропонувати розв’язати його сусіду по парті.
3. Підготувати цікаві повідомлення про органи рослин (за бажанням).

                              

 ФРАНЦІЯ

 Мета: охарактеризувати ЕГП, природні умови і ресурси Фран­ції, визначити особливості населення і провідні галузі господар­ства; розвивати вміння складати комплексну характеристику кра­їни, обґрунтовувати галузеву структуру господарства, уміння працювати з картами атласа та підручником, уміння працювати в малих групах; виховувати цікавість до теми, самостійність мис­лення, почуття поваги до думки інших.

Свобода, рівність, братерство. Девіз республіки.

                                                           

                                        ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент.

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок.

Прийом «Картографічна дуель»

Два учня у дошки називають і показують на карті країни Європи.

Прийом «Тести»

Більшість народів Європи сповідує?

А. Іслам; 
Б. Християнство;
В. Буддизм;
Г. Синтоїзм.

Встановіть відповідність між країнами та столицями:

А. Нідерланди                                     1. Софія

Б. Латвія                                               2. Копенгаген

В. Італія                                                3.  Амстердам

Г. Угорщина                                         4. Рига

Д. Болгарія                                           5. Рим

Е. Данія                                                 6. Будапешт

Розташуйте дані європейські країни за кількістю населення в послідовності від більшого до меншого:

1. Австрія;

2. Португалія;

3. Швейцарія;

4. Литва;

5. Німеччина;

6. Фінляндія;

7. Білорусь.

До приморських країн Європи не належить

А Швеція.      Б  Іспанія.      В  Італія.         Г Чехія.

Укажіть назву країни, столицею якої є місто Лісабон.

А Іспанія.      Б  Португалія.     В  Словенія.    Г  Франція.

Єдина валюта Європейського Союзу називається

А екю.            Б  франк.        В  євро.          Г  марка.

Укажіть варіант, у якому названо країни, що межують одна з одною.
А Бельгія, ФРН, Франція;

Б Болгарія, Греція, Румунія;

В Словенія, Італія, Україна;

Г Португалія, Іспанія, Франція.

Білорусь багата на такі корисні копалини:

1 калійна сіль;

2 торф;

3 кам'яне вугілля;

4 кухонна сіль;         

будівельні матеріали.

До «Великої сімки» не належить країна

А Фінляндія.        Б Франція.        В ФРН.               Г Італія.

Укажіть назву країни, столицею якої є місто Мадрид.
А Македонія.        Б  Іспанія.          В  Словенія.     Г Греція.

III.    Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Асоціації»

Франція - один з найбільш символічних країн світу. Які асоціації виниуають у вас, коли ви чуєте слово "Франція"? (Париж, Ейфелева вежа, кохання, романтика, Наполеон, жінки, Бастилія, Версаль, Шарль Перо, фестиваль Канн, шампанське, Peugeot, Renault, Citroen, Дюма, Жуль Верн, Кусто, мода, парфуми, Лувр, круасани, сири, авіалайнери, вино, музеї...)

IV. Вивчення нового матеріалу

1.Пригадайте план хар-ки країни.

План характеристика країни.

1.   ЕГП.

2.  Природно-ресурсний потенціал.

3.   Населення і трудові ресурси.

4.   Господарство.

5.   Транспортна система.

6.  Зовнішньоекономічна діяльність.

2. Заповніть 1 колонку таблиці.

План хар-ки країни	Що я знаю	Характнристика країни
1.ЕГП
2.Природно-ресурсний потенціал.
3.Населення і трудові ресурси.
4.Господарство.
5.Транспортна система.
6.Зовнішньоекономічна діяльність.

Прийом «Робота в групах»

1 група.

Завдання.

1.Складіть візитку країни.

2.Яку геометричну форму нагадує Франція?

(За формою її територія вписується в шестигранник (французи так і називають свою країну - l’Hexagone - шестикутник).

3.Охарактеризуйте позитині та негативні риси ЕГП Франції.

4. Зробіть висновок, щодо впливу ЕГП на розвиток Франції.

2 група.

Завдання.

1.За допомогою карт атласу та підручника охарактеризуйте природно-ресурсний потенціал Франції.

2.Порівняйте природно-ресурсний потенціал Франції та України. Зробіть висновок.

3 група.

Завдання.

Охарактеризуйте населення Франції за планом.

1.Тип відтворення.

2.Демографічна ситуація.

3.Національна, релігійна структура населення.

4.Розселення.

5.Трудові ресурси.

4 група.

Завдання.

Використовуючи дані підручника та атласа заповніть таблиці

Промисловість

Галузь	Центри

Сільське господарство

Галузь	Центри

5 група.

Завдання.

1.Охарактеризуйте сферу послуг Франції.

2.Що характерно для транспортної системи Франції.

3.Заповніть таблицю.

Експорт Франції	Імпорт Франції

Звіт груп, заповнення другої колонки таблиці.(Характеристика країни.)

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Прийом «Картографічний прктикум»

Підберіть до літер слова «Франція» назви міст та регіонів цієї країни
                            Ф - ... (ужер)

                        Р - ... (Еймс)
                       А - ... (нже)
                       Н - ... (ант)
                       Ц - ... (ентр)
                       І - ... (ль-де-Франс)
           (Кон Я - ... к)

Прийом «Що таке? Хто такий?»

- Шарль де Голль (генерал, первый президент)
- круассани (кондитерський вироб)
- «Рено», «Пежо» (автомобильные фирмы)
- Жак Ив Кусто (океанограф)
- Марсельєза (гимн Франції)
- Шамоні (гірськолижний курорт)
- Коко Шанель (модельєр)
- Бретань (регіон)
- фламандцы (народи)
- Камю (письменник)
- Тюль (місто)
- Лувр (музей)
- Елисейские Поля (вулиця)
- Сорбонна (парижський університет, 1215год)

-Александр Дюма (син), Гі де Мопассан і композитор Шарль Гуно характеризували цю конструкцію як «непотрібну і жахливу,  що домінує над Парижем, як гігантський фабричний комин», додаючи: «ми будемо змушені дивитися на огидну тінь ненависної колони із клепаних залізних пластин, що простягнулася над містом, як чорна пляма». Про яку споруду йшла мова?  (  Ейфелеву вежу)

Прийом «Мозковий штурм»

Запитання: Як ви думаєте? Чи може Україна, „яка знаходиться в тих же широтах що і Франція, має багато спільного з цією країною", досягти рівня її розвитку? І що для цього потрібно?

VII. Домашнє завдання.

-Підручник, опрацювати § 

-Скласти проспект «Франція- улюблениця туристів світу.»

Сільське господарство, його значення в сучасному світі. Аграрні суспільства в сучасному світі. Аграрні відносини. Складники сільського господарства. Роль природних чинників (земельних та агрокліматичних ресурсів) у розвитку та розміщенні аграрного виробництва. Землезабезпеченість.

Знаннєвий компонент:

називає види діяльності в сільському господарстві;

наводить приклади впливу природних і суспільних чинників на рівень розвитку та спеціалізацію  сільського господарства в регіоні світу, країні; країн з аграрною міжнародною спеціалізацією;

Ціннісний компонент

аргументує  свою позицію щодо впровадження ринку земельних ресурсів в  Україні.

Ніяка нація не зможе досягти процвітання, доки вона не усвідомить, що орати поле — таке ж гідне заняття, як і писати поему.  

                                           Джордж Вашингтон.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 Емоційне налаштування «Я все змогу в цьому житті, тому що….»

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ.

– Які сектори виділяють у структурі національної економіки?

– Які галузі входять до складу первинного сектора господарства?

 ІII. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Сільське господарство є не тільки найстарішою, але досить поширеною справою людини. В цієй галузі задіяно близько половини економічно-активного населення світу,

в тому числі Африці й Азії, 60%

в Південній Америці та Океанії складає 20%,

Європі та Північній Америці менш ніж на 10%.

В той же час в більшості країн, сільське господарство залишається найбільш відсталою. Однак, люди, які працюють в ньому, разом із працівниками харчової промисловості, "накривають" стол для 6,9 млрд жителів планети.

              "В даний час, за даними ООН, майже 2/3 частини людства живуть в країнах, де є стійкими брак продовольства. Таким чином, це вважається глобальною продовольчою проблемою. Годувати зростаючого населення у світі до середини ХХІ століття, вчені вважають, що сільськогосподарське  виробництва слід збільшити 5 разів. Безумовно, промисловість є провідною галуззю матеріального виробництва у сучасному світі, але поряд із нею залишається найдавніша сфера діяльності людства — сільське господарство. У ньому й нині зайнята майже половина економічно активного населення Землі. Незважаючи на те що у світі спостерігається загальна тенденція до скорочення кількості працюючих у сільському господарстві, його значення зростає через продовольчу проблему, яка загострюється внаслідок зростання чисельності населення.

Отже, чи зможе ця галузь виконати своє головне завдання — прогодувати багатомільярдне населення?

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

 1. Сільське господарство, його значення та структура

Сільське господарство — галузь первинного сектора господарства, що за­ймається вирощуванням культурних рослин та розведенням домашніх тварин.

Головне завдання сільського господарства — забезпечення населення про­дуктами харчування, а окремі галузі промисловості — сировиною. Від рівня розвитку сільського господарства залежить життєдіяльність населення та про­довольча безпека будь-якої крани світу.

 Закономірності розвитку сільського господарства.

у країнах, що розвиваються в галузі працює понад 60% трудових ресурсів, а в розвинутих країнах 2 – 10 %. Чому? 

Прийом «Мозковий штурм»

Запитання. Поясніть, якими причинами обумовлена розбіж­ність у кількості зайнятих у сільському господарстві розвинених країн, та країн, що розвиваються.

2.                                    «Структура сільського господарства»

                           

                               Рослинництво                                                       Тваринництво                                

 зернові, технічні, інші продовольчі (овочі, плоди) та кормові     скотарство, свинарство,

                                                                                                                вівчарство та інші

Запитання.

Від чого залежить співвідношення вартості продукції рослинництва і тваринництва?

(– особливостей природних умов (які можуть сприяти або, навпаки, накладати обмеження на розвиток певних галузей);

– рівня економічного розвитку (в розвинених країнах провідним напрямом є тваринництво, в країнах, що розвиваються — рослинництво);

– етнічних та релігійних особливостей (наприклад, іслам забороняє вживання свинини, а індуїзм — убивати корів).

 3. Прийом «Робота в групах»

Роль природних чинників у розвитку й розміщенні аграрного виробництва

1 група.

1. Аналіз структури земельного фонду та сільськогосподарських угідь світу та України за діаграмами

2 група.

1.Землезабезпеченність та її характеристика.

2. За картою «Земельні ресурси світу» в атласі визначте, які регіони світу найкраще забезпечені сільськогосподарськи­ми угіддями.

3 група.

Спростуйте або підтвердіть вислів:

Земля — єдине джерело багатства і лише сільське господарство його примножує.

                                                                                                                   Франсуа Кене.

4 група

Поясніть вислів: «Які основні перешкоди перед сільським господарством? їх чотири: весна, літо, осінь і зима.»

Поясніть вплив агрокліматичних ресурсів на розвиток с/г.

Агрокліматичні ресурси — це співвідношення тепла, вологи, світла, яке не­обхідне для вирощування сільськогосподарських культур. Агрокліматичні ресурси характеризують три показники: температури повітря, тривалість періоду вегетації (коли температури повітря вищі за 10 °С), забезпеченість рослин вологою.

5 група.

На розміщення, ефективність і спеціалізацію сільського господарства впли­вають не тільки природні чинники, а й суспільні, серед яких — працересурсний, транспортний, науковий, а також історичні традиції та рівень розвитку промисловості. Доведіть це прикладами.

 4. Прийом «Випреджельне завдання»

Аграрні відносини та їх види

Аграрні відносини являють собою особливу систему економічних відносин, що складається в суспільстві щодо земельної власності, землеволодіння і зем­лекористування в сільському господарстві. Особливості аграрних відносин ви­значені чинними в країні законами про землю.

За формами власності на землю та способами використання земель розріз­няють:

1) Дрібнотоварний сектор — представлений невеликими земельними наділа­ми, якими володіють селяни, або беруть їх в оренду. У таких господарствах за низького рівня агротехніки вирощують споживчі культури.

Форми власності в дрібнотоварному секторі: дрібні селянські господарства, родинна власність на землю, латифундії (великі володіння). Останні є типовими для країн Латинської Америки. Володарі латифундій здають їх в оренду селянам дрібними ділянками. Продуктивність праці в дрібнотоварному секторі низька.

2) Високотоварний сектор — великі земельні господарства, які можуть на­лежати приватним особам, колективу (компанії) або державі. Їх виробни­цтва мають високі обсяги виробленої продукції та зорієнтовані на продаж. Продуктивність праці висока за рахунок використання сучасної техніки, найманої робочої сили, мінеральних добрив, заходів меліорації.

Головні типи господарств товарного сектора — фермерство та плантації.

     Фермерство (з лат. — орендна плата) є прогресивною формою господарю­вання, яке влаштоване на власних чи орендованих землях. Метою фермерства є одержання продукції рослинництва чи тваринництва на продаж. Вони вико­ристовують найсучасніші технології, чутливо реагують на коливання попиту на сільськогосподарську продукцію, здатні швидко змінювати спеціалізацію.

Високотоварні фермерські господарства характерні для розвинених країн. Найбільші середні розміри фермерських господарств (понад 100 га) існують у США, Канаді, Австралії.

       Плантації (з лат. висаджування) — являють собою великі рослинницькі господарства, що спеціалізуються на вирощуванні певних експортних культур (кави, какао, цукрової тростини, гевеї тощо). Плантаційні господарства склалися в період колоніалізму спеціально для вирощування екзотичних культур, що вивозили до країн-метрополій. Володарями плантацій були іноземці.

   5. Прийом «Географічний практикум»  

Аграрні суспільства в сучасному світі

Аграрні відносини. На основі додаткового матеріалу скласти порівняльну таблицю аграрних відносин (землеволодіння) для країн із різним рівнем розвитку.

V.Закріплення знань та вмінь.

Прийом «Бесіда»

– Назвіть основні види діяльності в сільскому господарстві.

– Які чинники визначають співвідношення між рослинництвом та тварин­ництвом у країні?

– Які природні чинники впливають на розвиток сільськогосподарського ви­робництва?

чи зможе ця галузь виконати своє головне завдання — прогодувати багатомільярдне населення?

Прийом «Дискусія»

Чи зможе с/г виконати своє головне завдання — прогодувати багатомільярдне населення?

Прийом «Доведи або спростуй»

1. Ніяка нація не зможе досягти процвітання, доки вона не усвідомить, що орати поле — таке ж гідне заняття, як і писати поему.  

2. Лише на обробленому ґрунті розквітають інші мистецтва. Тому фермери - засновники цивілізації.

Прийом «Географічна лабораторія» (робота в парах)

Завдання.

1.Використовуючи карти атласу, порівняйте землезабезпеченність країн.

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник, опрацювати §§

Випереджальне. Дізнатися, які рослинні культури вирощують у вашій місцевості.

НАСЕЛЕННЯ ЄВРОПИ.

Мета: сформувати в учнів систему знань про кількість, склад та закономірності розміщення населення Європи; актуалізувати поняття «природний рух», «природний приріст»; з’ясувати соціально-економічні причини, що впливають на народжуваність та смертність; навчити характеризувати типи відтворення населення та напрями демографічної політики; розвивати уміння працювати з картографічними, статистичними матеріалами, створювати та аналізувати графіки зміни кількості населення в часі, статевовікові піраміди. 

                                                   Хід уроку.

Європа буде і залишається одним з основних пріоритетних центрів розвитку світової цивілізації.

Д. Робертсон

Будучи багатоликим – він цілісний – наш взаємопов’язаний і взаємозалежний світ. (В.Овчинніков «Своїми очима»)

 І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

 II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ

Наступним чинником, що усі часи відігравав та продовжує відігравати визначальну роль в економічному розвитку країн та регіонів, є працересурсний потенціал. Його характерні ознаки та особливості складаються з багатьох показників, які характеризують демографічну ситуацію, структуру населення, якість та кількість трудових ресурсів. У 8 класі ви вивчали географію населення України та світу, знайомилися з демографічними процесами та особливостями розселення тощо.

Тепер ви дізнаєтеся про головні особливості населення європейського регіону.

 ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК

  Прийом «Експрес-тести»

1. Яка країна є батьківщиною карнавалу?

а) Італія;

б) Іспанія.

(Італія. Там це вуличне дійство виникло, як гучне весняне свято.)

2. ФРН – член НАТО?

а) Так;

б) ні;

(Так.)

3. До економічно розвинутих країн належать:

а) Німеччина,

б) Бельґія,

в) Франція,

г) Італія,

д) Іспанія,

е) Греція.

(Бельґія, Німеччина, Франція, Італія.)

4. Країнами карликами в Європі є:

а) Андорра,

б) Португалія,

в) Монако,

г) Албанія,

д) Мальта,

е) Греція,

є) Сан-Марино,

ж) Болгарія;

з) Ліхтенштейн.

(Андорра, Монако, Ліхтенштейн, Сан-Марино).

5. Найбільше туристів приймає:

а) Іспанія,

б) Італія,

в) Німеччина,

г) Швеція,

д) Греція,

е) Франція;

є) Румунія;

ж) Польща;

з) Швейцарія.

(Франція)

6. Скільки було країн – засновниць ЄС?

а) 5,

б) 6.

(6)

7. Найдовша річка Європи:

а) Дунай,

б) Волга.

(Волга)

8. Грошова одиниця ЄС:

а) долари,

б) євро.

(Євро)

Прийом«Закінчи речення»

1. Рейк'явік – столиця... (Ісландія).

2. Найпівнічніша держава у Європі -  ... (Норвегія).

3. Країна тисячі озер - ... (Фінляндія).

4. Держава в місті - ... (Ватикан).

5. Держава імені свого правителя - ... (Ліхтенштейн).

  Прийом «Німа карта»

Відомий вислів: «Карта — друга мова географії». (контурна карта Європи, на якій позначені тільки цифри.)

Прийом «Знайди пару»

Люксембург —                                              кузня Західної Європи, сталеве царство.

Данія —                                                          тваринницька ферма Європи.

Португалія —                                                 швейна фабрика Європи.

Швейцарія —                                                 країна найнадійнішого сейфу, країна-банкір,

Нідерланди —                                                 королівство дерев’яних черевиків,

Монако —                                                       країна-казино.

Прийом «Поясни вислів»

Майбутній світ не буде ні західним, ні незахідним, але успадкує всі культури,

які ми заварили в одному котлі. (А. Тойнбі)

– Пригадайте, які чинники впливають на зміни кількості населення в країні.

– Опишіть поняття «природний приріст», «густота неселення», «урба нізація».

– Чи може держава за допомогою певних заходів вплинути на динаміку відтворення населення в країні?

– Як розвиток економіки впливає на структуру зайнятості населення?

– Які особливості має демографічна ситуація в Україні?

ІV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Прийом «Робота в групах»

1. Кількість населення (Група 1)

Населення та площа країн Європи
назва держави	площа (км.кв)	населення (тис.жителів)
Австрія	83 859,00	8 225,60
Албанія	28 748,00	3 135,00
Андорра	453,00	76,90
Бельгія	30 528,00	10 472,80
Білорусь	207 600,00	9 800,10
Болгарія	110 994,00	7 761,00
Боснія та Герцеговина	51 129,00	3 852,00
Ватикан	0,44	0,80
Велика Британія	244 893,00	60 035,00
Греція	131 957,00	11 082,80
Гібралтар (Брит.)	6,50	28,80
Данія	43 094,00	5 411,40
Естонія	45 227,00	1 347,50
Ірландія	70 273,00	4 109,00
Ісландія	102 819,00	299,90
Іспанія	505 989,00	43 967,80
Італія	301 308,00	58 751,70
Латвія	64 610,00	2 300,50
Литва	65 300,00	3 403,20
Ліхтенштейн	160,00	34,60
Люксембург	2 586,00	459,50
Македонія	25 713,00	2 044,00
Мальта	315,60	404,00
Молдова	33 700,00	3 986,00
Монако	1,95	32,40
Нідерланди	41 526,00	16 313,00
Німеччина	357 021,00	82 500,80
Норвегія	323 758,00	4 623,00
Польща	312 685,00	38 173,80
Португалія	91 831,00	10 529,00
Росія (з азійською частиною)	17 075 400,00	143 474,00
Румунія	238 391,00	21 628,00
Сан-Маріно	60,57	29,80
Сербія	88 361,00	9 396,00
Словаччина	49 035,00	5 384,80
Словенія	20 273,00	2 001,10
Туреччина	779,00	72 065,00
Угорщина	93 030,00	10 097,50
Україна	603 700,00	46 646,00
Фінляндія	338 145,00	5 255,60
Франція	543 965,00	60 874,00
Хорватія	56 542,00	4 460,00
Чехія	78 866,00	10 221,00
Чорногорія	14,00	622,00
Швейцарія	41 285,00	7 438,00
Швеція	449 964,00	9 030,00

1.Проаналізуйте таблицю чисельності населення країн Європи.

2.Виділіть країни з найбільшою чисельністю, найменшою.

3.Зробіть висновки.

Населення Європи становить понад 750 млн жителів (включаючи населення європейської частини Росії). Найбільшими за кількістю населення є Росія (142,3 млн), Німеччина (80,6 млн), Франція (67,1 млн), Велика Британія (64,8 млн), Італія (62,1), Іспанія (50,0 млн), Україна (44,0 млн), Польща (38,5 млн).

 2.Демографічні процеси

Аналіз графіків, статево-вікових діаграм окремих країн Європи

1.Проаналізуйте дані    піраміди статево-вікової структури населення країн Європи.

2.Порівняйте долю жіночого та чоловічого населення у віці 15– 19, 55–59 і 75–79 років. Зробіть відповідні висновки.

3.Охарактеризуйте демографічну ситуацію країн регіону.

За темпами зростання кількості населення Європа посідає останнє місце серед регіонів світу, а її частка в населенні світу зменшується. У більшості країн приріст населення незначний, у країнах Східної Європи, а також в Латвії, Литві, Хорватії, Сербії, Німеччині, Італії — від’ємний (депопуляція). Старіння населення (понад 20 % людей похилого віку). Перевищення частки жінок на чоловіками. Середня тривалість життя в Східній Європі — 68–78 років, в інших субрегіонах — 78–83 роки. Демографічна політика спрямована на підвищення народжуваності та залучення мігрантів.

 3. Етнічна та релігійна структура

1. Опрацюйте карту атласу «Народи населення світу». Охарактеризуйте етнічну структуру населення країн регіону.

2. Пригадайте найпоширеніші у світі релігії. Що ви знаєте про кожну з них? Охарактеризуйте релігійну структуру населення Європи.

3. Поясніть причину поширення світових і національних релігій у Європі

Більшість населення Європи належить до індоевропейскої сім’ї: романська (французи, італійці, іспанці), німецька (німці, англійці, шведи), слов’янська (поляки, чехи, словаки, українці, білоруси, росіяни, серби, болгари, хорвати, македонці, чорногорці, словенці), балтійська (литовці, латиші) та інші групи. У всіх країнах Європи, крім Албанії та Боснії і Герцеговині, панівна релігія — християнство (католицизм та протестантизм).

Українська діаспора. Найбільша кількість українців та осіб українського походження в Росії (4,4 млн), Молдові (0,6 млн), Білорусі (0,3 млн), Румунії (0, 25 млн).

Унаслідок останньої хвилі трудової міграції значно збільшилася кількість українців у Польщі, Португалії, Іспанії, Італії, Греції.

 4. Розселення

Аналіз карт атласу «Густота населення світу»

1.Виділіть країни з найбільшою густотою населення. Поясніть причини густої заселеності регіону. Аргументуйте свою думку.

2. Назвіть основні причини відсутності населення на певних територіях у таких країнах, як Велика Британія та Норвегія.

3. Охарактеризуйте та порівняйте урбанізаційні процеси в країнах Західної та Східної Європи.

 4. Поясніть, чому для країн Європи притаманний процес рурбанізації.

Середня густота становить 71,4 осіб/км2, без врахування території РФ — 100 осіб/км2. Найбільша густота населення в Нідерландах (408 осіб/км2), Бельгії (371 осіб/км2) і мікродержавах (зокрема в Монако — понад 15 тис. осіб/км2 ).

Рівень урбанізації один із найвищих у світі: у середньому в містах проживає понад 70 %, в деяких країнах 90 % і більше населення (у Бельгії — 98 %, (Ісландії — 94 %, Нідерландах — 91 %, Люксембурзі — 90 %).

Найбільші агломерації: Лондонська (12 млн осіб), Рейнсько-Рурська (11 млн осіб), Московська, Паризька (понад 10 млн осіб кожна).

Мегаполіси: Прирейнський, Англійський.

Субурбанізація (зростання населення приміських зон) набула розвитку у 1970–1980-х рр. Одночасно відбувається рурбанізація (поширення міських умов життя на сільську місцевість).

Світові міста: Лондон, Париж, Амстердам, Брюссель, Франкфурт-на-Майні, Мюнхен, Цюрих, Женева, Відень. Там розташовані штаб-квартири найбільших (ТНК), міжнародних економічних та геополітичних організацій.

– Джентрифікація (англ. gentrifi cation) — реконструкція і оновлення будівель в раніше непривабливих частинах міста та асоційований з ними переїзд до району багатших мешканців (наприклад, Монмартр і Монпарнас у Парижі, Ноттінг-Хілл у Лондоні).

5.Трудові ресурси

1.На основі статево-вікової піраміди країн Європи оцініть перспективи країн Європи щодо забезпеченості трудовими ресурсами на найближчі 10–15 років

Працересурсний потенціал — потужний за рахунок високої якості ЕАН (освіта, кваліфікація, працелюбність, відповідальність, активність). У структурі зайнятості усіх країн регіону найбільшу частку становлять працівники сфери послуг.

В останні два десятиліття міграційна політика розвинених країн регіону спрямована на залучення робочої сили зі Східної Європи а також із Туреччини, Індії, Китаю, Філіппін і деяких інших азіатських країн.

V.УЗАГАЛЬНЕННЯ І СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ

Охарактеризуйте особливості демографічних процесів в Європі.

Поясніть особливості статевовікової структури населення Європи

Які напрямки міграції характерні для Європи? Чим вони пояснюються?

Назвіть найбільші народі Європи, укажіть, до яких мовних груп вони належать? Що характерно для релігійного складу населення Європи?

Поясніть терміни «урбанізація», «субурбанізація», «рурурбанізація», «джентрифікація».

 Чи треба, на вашу думку, сучасній людині мати знання кількох мов, окрім рідної? Підтвердіть свою думку конкретними прикладами.

Прийом «Географічна лабораторія»

1.Обчисліть, користуючись даними таблиці, показник природного приросту населення країни за рік:

Рік - 2010

Народжуваність, на 1 тис. чол. - 9

Смертність, на 1 тис. чол. - 15

Еміграція (тис. чол.) - 10

Імміграція (тис. чол.) - 15

Населення - (тис. чол.) - 300

а) -5; б) -6; в) 6; г)5.

2.Обчисліть рівень безробіття в країні, якщо кількість трудових ресурсів становить 25 млн. чол., а кількість офіційно зареєстрованих безробітних – 3 млн. чол.

3.Обчисліть, якою стала кількість населення 100-мільйонної країни через рік, якщо показники руху населення в цьому році були такими: народжуваність - 35‰, смертність - 18‰, еміграція - 3‰, імміграція - 1‰.

А. 100,5 млн. осіб Б. 101,5 млн. осіб В. 102,5 млн. осіб Г. 103,5 млн. осіб

Прийом «Картографічна лабораторія»

Використовуючи додаткові джерела нанесіть на контурну карту Європи.

Мегаполіси: «Блакитний банан»- урбанізована смуга Європи- з півдня В.Британії до Італії, «Золотий банан»- Європейський сонячний пояс(Італія, Франція, Монако, Іспанія, Андорра), «Зелений банан»-Польща, Чехія, Угорщина, Австрія, Фламандський діамант- Бельгія,    

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

 VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підручник, опрацювати §.

 6 клас. Погода, її елементи. Служба погоди.

Не лайте погоду - якби вона не мінялася, дев*ять людей з десяти не змогли б почати жодної розмови.

Френк Хаббард.

Хід уроку.

І Організаційна частина

Підніміть руку хто народився взимку.

Плесніть у долоні хто народився весною.

Підніміть праву руку-хто народився літом.

Підніміть ліву руку – хто народився восени.

Слайд2

Ми такі всі різні, такі не схожі один на одного, як кожень день в природі навколо нас. Але працювати нам разом і як говорив Гарі Форд «Зібратись разом-це початок, триматись разом-це процес, а допомогти один одному-це вже успіх!»

 От і будемо разом працювати, допомагати, формувати нові знання.

ІІ Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Цікавинка»

Прийом «Географічна абетка»

Прийом «Дуель»

Учні задають питання один одному.

Слайд 3

Прийом «Географічний крос»

 Повітряна оболонка землі називається…

 Всі атмосферні явища відбуваються у…

 Прилад для вимірювання атмосферного тиску…

 Від чого залежить температура повітря?

 Роса, іній і туман випадають ….

 Найнижче розташовуються хмари…

 Опади, що випадають із хмар…

Слайд 4

Прийом «Зайве поняття»

Завдання. Назвіть «зайве поняття» та поясніть свій вибір.

Роса, дощ, сніг, злива. (Наведено опади в рідкому стані)

Роса, дощ, град, злива. (Наведені опади випадають із хмар)

Роса, іній, дощ, туман. (Наведені опади випадають із повітря)

Прийом «Класифікація» (робота в парах)

Завдання. Запропонуйте власну класифікацію атмосферних опадів та поясніть

Прийом «Театралізація» (робота в парах)

Завдання. Один освічений фермер, використовуючи маленький легкий літак, засівав хмари, викликаючи рясні дощі для збільшення врожаю овочів. Розіграйте сценку, яка демонструє реакцію його близьких та віддалених сусідів на ці дії.

Підказка. «Засівання хмар» — розпилення у хмарах речовин, що викликають дощ або йому запобігають.

Прийом «Умовні позначки»

Вигадайте свої умовні позначки для різних атмосферних опадів і розподіліть їх за порами року.

Наприклад:

Зима	Весна	Літо	Осінь
۞ – сніг

Слайд 5

Прийом «Географічна загадка»

В нас зимою білим цвітом

Сад зацвів, неначе літом (іній)

Приходить тихе, а відходить із шумом. ( сніг)

Зроду рук своїх не має, а узори вишиває   (мороз)

ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів

Як ви можете пояснити вислів. Слайд 6

Не лайте погоду - якби вона не мінялася, дев*ять людей з десяти не змогли б почати жодної розмови.

Френк Хаббард.

Отже тема уроку Слайд 7

IV Вивчення нового матеріалу

1.Що таке погода

Прийом «Асоціація»

Що у вас пов*язано зі словом «ПОГОДА»

Прийом «Мозковий штурм»

Слайд 8

Погода — це стан нижнього шару атмосфери в певній місцевості у визначений момент або проміжок часу.

2. Показники погоди

Прийом «Проблемне питання»

Які елементи характеризують погоду?

Стан погоди характеризується показниками (метеоелементами) — температурою приземного шару повітря, атмосферним тиском, вологістю, силою й напрямком вітру, хмарністю, атмосферними опадами.

Слайд 9

Заповнення схеми в зошитах

 

Висновок 2. Погода характеризується не окремо взятими елементами, а їхньою сукупністю, бо всі вони взаємопов’язані та взаємозалежні.

3. Зміна погоди. Слайд 10

        Основною властивістю погоди є мінливість. Погода змінюється у часі – протягом року, сезону і навіть доби. Про це свідчать щоденні повідомлення про погоду.

          І дійсно, погода рідко залишається незмінною довго. Тільки у нашій місцевості протягом одного дня вона може мінятися кілька разів: вранці, наприклад, було прохолодно, вдень стало тепліше і пройшов дощ, увечері зникли хмари і стих вітер, вночі випала роса. Першим вісником зміни погоди є зміна атмосферного тиску, напрямку і швидкості вітру. Зміна цих елементів і явищ погоди часто негативно позначається на самопочутті деяких людей. Якщо протягом кількох днів зберігається однакова погода, то її називають стійкою.

       Основною причиною зміни погоди є нерівномірне нагрівання поверхні Землі, що зумовлює переміщення повітряних мас. Переміщуючись, вони приносять потепління або похолодання, вітряну або безвітряну, хмарну або безхмарну, з опадами або без опадів погоду. Наприклад, на більшу частину України “погода приходить із заходу” – із заходу приходить повітряна маса з північної частини Атлантичного океану. Влітку вона приносить не тільки в Україну, а й на більшу частину Східноєвропейської рівнини хмарну прохолодну погоду. При вторгненні повітряних мас з Арктики і влітку і взимку настає похолодання.

          4. Типи погоди   Слайд 11

Тип погоди — це загальна характеристика погоди, що містить її основні елементи (середні добові температури, стан хмарності, опади, наявність і сила вітру).

У помірних широтах типи погоди чергуються за порами року.

Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Складіть характеристику типу погоди типового літнього (зимового, осіннього, весняного) дня своєї місцевості.

5. Прогнозування погоди.

Прийом «Робота з підручником»(робота в парах)

Слайд 12

Метеорологія — наука про земну атмосферу та явища, які в ній відбуваються. Об’єктом вивчення метеорології є метеорологічні елементи: температура, вологість повітря, хмарність, опади, атмосферний тиск тощо.

Основи метеорології було закладено давньогрецьким ученим Арістотелем. Свою наукову працю про погоду він назвав «Метеорологія», що й дало згодом назву цій науці.

За погодними елементами ведуть регулярні спостереження на метеорологічних станціях. Результати спостережень передають у метеорологічні центри, де на основі здобутих і опрацьованих даних декілька разів на добу складаються синоптичні карти (карти погоди). Зіставляючи такі карти, можна визначити напрямок руху повітряних мас, фронтів, циклонів і антициклонів і скласти прогноз погоди на періоди.

Слайд 13,14

Висновок 3. Одним з найголовніших напрямів діяльності метеорологів є дослідження та прогнозування погоди.

Прийом «Випереджальне завдання»

Народні прикмети прогнозу погоди.

6.Синоптична карта та її використання.

Слайд 15

Синоптичні карти - це географічні карти, на яких позначені метеорологічні станції, а навколо них цифрами і значками нанесені результати спостережень за погодою за певний строк. Вони відображають реальний стан атмосфери.

Аналізуючи карти, отримують важливі відомості про місце розташування різних повітряних мас, циклонів і антициклонів. За ними визначають розвиток атмосферних процесів на майбутнє, намічають шляхи зміни погодних умов на найближчий час. Прогнози погоди для території України забезпечує Державний комітет з гідрометеорології.

  Прийом «Цікавинка»                                 

             Люди-метеопати

Кожен третій мешканець страждає від змін погоди. Більшість навіть цілком здорових людей відчувають дискомфорт у разі перепадів атмосферного тиску та інших показників погоди. Дехто ж переживає маленьку "катастрофу" - до таких належить понад 20% мешканців Землі. Їх називають метеопатами

Під час погодних змін метеопати найчастіше скаржаться на головний біль - 67%, млявість, апатію, загальну втому - 47%, порушення сну (сонливість чи безсоння) - 40-42%, зниження працездатності, дратівливість - 32%, ниючий біль у суглобах чи ділянках колишніх травм - 23%. У декого трапляються напади депресії і значне погіршення самопочуття.

Температура, вологість повітря та сила вітру також впливають на самопочуття людини

У вітряні дні підвищується збудливість центральної нервової системи. Поривчастий вітер може спричинити відчуття тривоги, пригніченості та напад мігрені. У разі сильного вітру навіть за відсутності морозу (температура повітря сягає 0°С чи навіть трішки вища) людина може переохолодитися, а у стані сп'яніння навіть замерзнути. Такі випадки траплялися неодноразово.

Станьмо незалежними від змін погоди

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Слайд 16

Прийом «Чомучка»

Чому прогнози погоди передають кілька разів на день по радіо та телебаченню?

Чому погода змінюється?(температура повітря і напрямок вітру)

Чому для складання прогнозів погоди діє Світова мережа метеорологічних станцій?

Чому зміни погоди можуть вплинути на самопочуття людей?

Чому сьогодні головними помічниками у складанні прогнозів погоди стали космічні супутники?

Слайд 17

Прийом «Метеорологічна лабораторія»

Завдання 1. Сформулюйте ознаки, що віщують ясну погоду та непогоду

Завдання 2. Складіть опис погоди типового зимового місяця у вашій місцевості, супроводжуючи його розою вітрів, графіком температур, діаграмами хмарності й опадів.(на основі практичної роботи)

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Ми скаржимось – погода вередує. Але ж погода – то дзеркало земного здоров’я.  Над чистими ріками, над міцними зеленими кронами – і повітря гарне, і м’яка погода. На жаль, люди забруднюють моря і річки, вирубують ліси, повітря загазоване, запилене – Земля хворіє.

Слайд 18

А Земля – не рабиня наша, а мати,

Сонце – не вітчим, а рідний батько,

Ліси – наші брати,

Річки – сестри,

Дощі, вітри, сніги мусять бути добрими гостями.

А ми на своїй планеті –

Не тимчасові мешканці,

А мудрі господарі.

Оцінка учнів учнями з аргументацією

Слайд 19

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.     Опрацювати текст параграфа.

Слайд 20

2. Записати в зошит приклади народних прикмет, що віщують ясну та мрячну погоду.

3. Провести власне дослідження: скласти характеристику погоди в одному з місць світу (за власним вибором) за одну добу з використанням різних джерел.

8 клас. Гірські ландшафти Українських Карпат особливості їх зміни з висотою. Знаннєвий компонент:

називає природні країни, природні зони;

Діяльнісний компонент:

Знаходить  і показує на картах  різних  масштабів гірські країни

характеризує гірські ландшафти,

Ціннісний компонент:

прогнозує наслідки  впливу господарської діяльності людини на природні особливості ландшафтів;

висловлює  судження  про  природно-ресурсний  потенціал  природних  комплексів

Карпати - гір величних сторона,

Де піднімаються увись гірські вершини.

Торкаються небесного крила

Твої ажурні полонини.

Долини та гори,

хребтів перекати,

джерел кришталева сльоза...

Карпати, Карпати,

 Гуцульського краю довічна краса.

                                               Д. Луценко

                                                 Хід уроку.

І. Організаційний момент  (слайд 1)

Учитель нагадує учням:

Посміхніться вчителеві, однокласникам.

Гарний настрій і володіння собою допоможуть вам бути активними на уроці.

Будьте уважними й доброзичливими.

Не бійтеся помилитися, продемонструвати свої знання, уміння, пам'ять, уяву.

Робіть самостійно висновки.

Я бажаю всім вам успіху.

ІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь.

 «Щоб про щось дізнатися, треба вже щось знати». (слайд 2)

Прийом «Тести»    (слайд3)

1. Найбільша частина зони мішаних лісів України розташована в межах:

А) Подільської височини;              Б) Поліської низовини;

В) Придніпровської низовини;      Г Придніпровської височини.

 2. Найбільшими азональними ПТК є….

А) природні комплекси материків і океанів;

Б) фізико-географічні країни;

 В)географічні пояси

3. Клімат зони мішаних та широколистих лісів:

А)помірно-континентальний;  

Б)континентальний;

В)помірно-морський

4.З лісових угруповань у зоні мішаних та широколистих лісів найбільше поширені:

 А)сосново-дубові ліси; 

Б)ялиново-соснові ліси;

 В) смереково-дубові ліси

 5. Групу деревних порід, характерних для зони широколистих лісів:
А)Дуб, бук, граб, ясен.
Б) Сосна, Смерека, акація, береза.
В) Ялина, граб, сосна, кедр.
Г) Ялина, модрина, сосна, кедр.

6.     Зазначте, які грунти характерні для півдня Лісостепу і півночі Степу України:
А) Підзолисті.
Б) Сірі лісові.
В) Чорноземи.
Г) Каштанові.

(Відповіді слайд 4)

 Визначте природну територію за наведеним описом: (слайд5)
«Рельєф території рівнинний, але неоднорідний. Більшість території майже плоска, лише подекуди ускладнена  неглибокими ярами, балками та западинами, які дещо підняті по краях. Такі форми нагадують форму блюдця. На сході є виходи на поверхню кристалічних гірських порід  -« могили». Найвища точка – г. Бельмак-Могила».

(відповідь Слайд6)

Прийом «Встановіть відповідність»       (слайд 7)

Зона мішаних лісів	найбільш поширені гризуни.
Зона лісостепу	зубри, лосі, олені, сарни (козулі), зайці, різноманітні мишовиді. Хижі — вовки, лисиці, рисі, тхори, куниці. Всеїдні: свині, борсуки, вивірки, їжаки. Біля лісових водойм селяться бобри, видри, ондатри.
Зона степу	Тут живуть дикі кабани, сарни, олені, зайці, вивірки, куниці, тхори, полівки, лисиці, вужі, багато птахів: дятли, сови, жайворонки, лелеки, куріпки, дрозди, гуска сіра, вивільга, степовий журавель, зяблик, горлиця

Відповідь слайд 8

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Прийом «Впізнай мене»    (слайд 9)

«На стрімких пригірках, відділенім від інших страшними дебрями, порослім густо величезними буками та смереками, покритими ломами й обвалищами дерев, було віддавна головне леговище ведмедів. …Відси дикі звірі розносили пострах на цілу околицю і на всі полонини.»

 Це уровок з твору І.Франка. Розпізнайте регіон України, зображений в уривку.

(відео 10)

Тема уроку, цілі уроку(слайд 11)

КАРПАТИ

Прийом «Асоціативний кущ» (записувати на дошці)

 до слова «Карпати»

Хто раз хоч побачив Карпати,

Той в них закохався повік.

В смерічок зеленії шати,

У теплий притулок колиб,

У темний ялицевий морок,

В джерельний скляний передзвін,

У тиху красу вечорову

І запах п’янких полонин.

На диких стрімких крутосхилах

Велично смерічки шумлять,

Туманом повиті вершини

І роси, що в травах горять,

Як блюдця, в долині ромашки,

Що тонуть в зеленій траві.

Хто раз хоч побачив Карпати,

Той в них закохався повік.

Прийом «Я знаю»    (слайд 12)

Гора (де ти на горі)

(слайд 13)

Походження назви “Карпати” назва «Карпати» походить від албанського слова karpë (камінь), а дакійське могло означати «гора»; давнє польське слово «karpa» означає значні нерівності, підводні каміння, значні стовбури, або коріння; від можливого дакійського значення — «гори», може походити назва народу — «карпи» — «ті хто живуть в горах», які населяли Карпати за часів Римської імперії

ІV.Вивчення нового матеріалу.

Прийом «Навчаючи-вчуся»

Вивчення нового матеріалу проходить по групах

Визначення груп

Високі гори, скелі й кручі,

потік бурхливої води,

залишать спогад неминучий,

 і знов покличуть нас сюди.

Вдихнувши свіжого повітря,

напившись чистої води,

пішли ми Довбуша стежками,

хоч і втомились від ходи.

Підйом на гору був нелегким,

та ми здолати все ж змогли,

піднявшись, подих захопило,

від велетенської скали.

З вершини скелі нам відкрився,

прекрасний краєвид Карпат,

душа від щастя аж співала,

а серце било як набат.

 Не описати все словами,

 це мальовничий, дивний край,

 в моїх думках він завжди буде,

 немов землі небесний рай.

Стрімкі потоки, водоспади,
Могутні скелі, спів трембіти.
Я йду до Вас мої Карпати-
Одні такі на цілім світі. 

(поділ на групи)

 1.«Картографи»(червоний)

В якій частині України Знаходяться Карпати?

З яких хребтів складаються Українські Карпати? (карта фізико-географічного районування).

В якому напрямку і на скільки кілометрів простягаються Українські Карпати?

В яких ще країнах є гори Карпати?

Підручник

Атлас України («Фізична карта», карта «Фізико-географічне районування»)

2. « Геологи-геоморфологи»(зелений)

Які тектонічні структури лежать в основі Українських Карпат? Якого вони віку?

Якими гірськими породами складені Українські Карпати? Якого вони віку?

До якого геосинклінального поясу належать Карпати? Які ще гори належать до цього поясу?

Підручник

Атлас України («Фізична карта», карти «Геологічна будова», «Тектонічна будова»)

 3.«Рельєфознавці»(голубий)

До яких гір за висотою належать Карпати?

Круті чи пологі схили Українських Карпат? Чому?

Які фізико-географічні області входять до складу Українських Карпат?

Найвища точка Українських Карпат. Її висота. В якому масиві знаходиться?

Назвати «двохтисячники» Українських Карпат.

Підручник

Атлас України («Фізична карта», карта «Фізико-географічне районування»)

4. «Кліматологи»(сірєньовий)

Яка кількість сонячної радіації в Українських Карпатах?

Середні температури січня і липня, їх зміна з висотою.

Кількість опадів, її зміна з висотою.

Чому в Карпатах найбільша кількість опадів в Україні?

Які несприятливі природні явища спостерігаються в Карпатах?

Підручник

Атлас України («Фізична карта», карти «Клімат», «Несприятливі фізико –географічні процеси»)

5.«Гідрологи»(коричньовий)

Стогне Черемош, лютує,

В шумі білому шумить,

Греблі, камені шматує

І орлом кудись летить.

1.Чи густа річкова сітка Українських Карпат? Чому?

2.Який характер течії карпатських річок?

3.До басейну яких річок та морів належать річки Карпат?

4.Назвати і показати на карті найбільші річки, озера, водоспади Українських Карпат.

Підручник

Атлас України («Фізична карта», карта «Поверхневі води»)

 6.«Біологи- ґрунтознавці»(білий)

Які ґрунти в Українських Карпатах? Чи родючі вони? Чому?

Назвати рослинні угрупування Карпат.

Назвати висотні пояси Українських Карпат, їх рослини.

Назвати тварин Українських Карпат.

Що називається ендемічними видами рослин? Назвати ендеміків Карпат.

Підручник

Атлас України («Фізична карта», карти «Ґрунти», «Рослинність», «Тваринний світ»)

Розповідають на протязі розповіді заповнюють таблицю яка вже є в зошиті  (слайд 14)

V.Закріплення вивченого матеріалу.

 Прийом «Тести»  (слайд 15)

В якій частині України знаходяться Українські Карпати?

а) північній;

б) південній;

в) західній;

г) східній

Яка тектонічна структура лежить в основі Карпат?

а) платформа;

б) складчаста область;

в) щит

Поставити ери геологічного розвитку від найдавнішої до сучасної

а) протерозойська;

б) архейська;

в) кайнозойська;

г) мезозойська;

д) палеозойська

Як називаються гори, що мають висоту 1000-2000 м. над рівнем моря?

а) низькі ;

б) середні;

в) високі

Якого типу рослинності немає у Карпатах?

а) лісова;

б) лучна;

в) степова

Зміна природних компонентів у горах з висотою називається

а) висотна поясність;

б) широтна зональність

Відповіді (слайд 16)

Прийом «Визнач правильне твердження»         (слайд 17,18,19,20,21)

Українські Карпати – старі зруйновані гори, про що свідчать невисокі пологі вершини.

Українські Карпати – молоді гори, про що свідчать численні вулкани, землетруси, високі круті вершини.

Українські Карпати – молоді гори альпійської складчастості, хоча вершини їх пологі, бо складені пухкими породами.

---

Українські Карпати складені виключно магматичними породами (гнейсами, базальтами, гранітами).

Українські Карпати складені в основному осадовими породами (пісковиками, вапняками, мергелями, сланцями).

Українські Карпати складені магматичними та метаморфічними породами.

---

В Українських  Карпатах найменша кількість опадів на Україні, бо з висотою тиск падає, стає холодніше і сухіше.

Кількість опадів у Карпатах дорівнює середній по Україні (600 мм. на рік).

В Українських Карпатах найбільша кількість опадів на Україні, бо гори затримують вологі повітряні маси з Атлантики.

---

У розміщенні рослинності Українських Карпат проявляється висотна поясність.

Українські Карпати до найвищих вершин покриті смереково-ялицевими лісами.

В Українських Карпатах практично не залишилось лісів, їх знищила людина.

---

Тваринний світ Карпат бідний та одноманітний через погані природні умови.

Тваринний світ Карпат багатий, тут є багато ендеміків, представників Червоної книги.

У Карпатах переважають гризуни, плазуни, птахи.

Творчі завдання.  (слайд 22)

1.Ціла історична область на півночі Румунії отримала назву Трансильванія, що означає «за лісом», тобто країна за «лісистими Карпатами».

Чи справедлива така назва для Українських Карпат?

Прийом «Я знаю»  (слайд 23)

Гора ( де тепер Я)

Оцінки

V. Домашнє завдання. (слайд 24)

(слайд 25) побажання

Хмари. Хмарність.(слайд 1)

Знаннєвий компонент:

наводить приклади хмар, різних за формою.

Діяльнісний компонент:

спостерігає і фіксує зміни елементів погоди: хмар, хмарності;

добирає відповідні джерела географічної інформації для ознайомлення з атмосферними процесами;

користується термометром, барометром, гігрометром.

Високо – небо голубе,

 Внизу – колосся золоте,

 А в небі легкі хмаринки,

Як ніжні срібні перлинки.

А вітер, як скульптор невтомний,

Будує з хмаринок замки чудові.

Павло Тичина. (СЛАЙД 2)

                                               Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Тест»(СЛАЙД3,4)

1. Атмосфера – це:

А) нижній шар повітряної оболонки Землі;

Б) середній шар повітряної оболонки Землі;

В)верхній шар повітряної оболонки Землі;

Г) повітряна оболонка Землі.

2. На схемі позначено літерою «Б»:

80км –

  70 –

  60 –                          А

-          - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

    50 –

    40 –               Б

    30 –

     20 –

-          - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - - -

    10 -                                 В

А) тропосферу;

Б) атмосферу;

В)стратосферу;

Г) верхні шари атмосфери.

3.Добові зміни температури повітря бувають:

А) у верхніх шарах атмосфери;

Б) у стратосфері;

В) у тропосфері.

4. Нормальний атмосферний тиск на рівні моря при 0ºС становить:

А) 670 мм рт. ст;

Б) 760 мм рт. ст;

В)660 мм рт. ст.

5.Бризи – це :

А)вітри, що дмуть влітку на березі моря,

Б)вітри, що дмуть від тропіків до екватора;

В) вітри, що дмуть від полюсів до екватора;.

6.Перехід води з рідкого стану в газоподібний називається…

А) конденсацією; 

Б) кристалізацією;                                                   

В)випаровуванням.

Відповіді(СЛАЙД 5)

Прийом «Вірю - не вірю». (СЛАЙД6)

1. Атмосферний тиск - це сила, з якою повітря давить на земну поверхню.

2. Вітер – це вертикальне та горизонтальне переміщення повітря з області низького тиску в область високого.

3. Чим більше різниця у атмосферному тиску між об’єктами, тим сильніше дме вітер.

4. Атмосферній тиск вимірюють за допомогою барометра Моррічеллі.

5. Напрямок та швидкість вітру вимірюється за допомогою флюгеру.

Відповіді(СЛАЙД 7)

Прийом «Географічний практикум»(СЛАЙД 8)

Задача 1. За температури –20 °С абсолютна вологість повітря дорівнює 0,55 г/м3. Обчисліть відносну вологість повітря.

Розв’язання

1) За таблицею визначаємо, чому дорівнює абсолютна вологість повітря за наведеної температури у стані насичення: 1 г/м3.

2) Складаємо пропорцію:

1 г/м3 — 100 %

0,55 г/м3 — х %

x =  QUOTE    100 %= 55 %

Задача 2. За температури +27 °С відносна вологість повітря — 33 %. Обчисліть абсолютну вологість повітря.

Розв’язання

1) За таблицею визначаємо абсолютну вологість повітря за наведеної температури у стані насичення: 26,1 г/м3.

2) Складаємо пропорцію:

26,1 г/м3 — 100 %

х г/м3 — 33 %

x =  QUOTE   = 87 (г/м3 )

ІІІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності.

Прийом «Асоціація»(СЛАЙД 9)

Я люблю дивитись на хмари,

Як вони по небу пливуть,

Ніби білі пухнасті отари

Вирушають в незвідану путь…

Про що можуть говорити ці рядки?

А як виникають хмари?(Учні  намагаються по-черзі висловити свою думку з цього питання).

Визначення разом з учнями мети уроку.

ІV. Вивчення нового матеріалу.

 Прийом «Географічний практикум» (робота зі схемою)(СЛАЙД 10)

Тож давайте роздивимося схему «Утворення хмар»,  яка допоможе нам це з’ясувати, як утворюються хмари.

    

Прийом «Робота з підручником»

Миз вами з’ясували, як утворюються хмари, а тепер давайте спробуємо дати визначення поняття «хмари». (Учні намагаються самостійно дати визначення. Якщо це їм не вдається, то вчитель пропонує їм знайти це визначення у підручнику §37 ) 

Хмари – це скупчення в тропосфері  дрібних  краплинок  води  чи  кристаликів льоду, які  висять у повітрі. (СЛАЙД 11)

   Прийом «Дивуй»  

Незважаючи на те, що хмари здаються легкими, майже невагомими, вони містять значну кількість води. 1 м3 хмари може містити від 0,1 до 10 г води. Оскільки об’єми хмар дуже великі (десятки кубічних кілометрів), то навіть одна хмара може утримувати у вигляді води і кристаликів льоду десятки і сотні тисяч і навіть мільйони тонн води.

Прийом «Робота в групах»

     А тепер давайте разом, користуючись текстом підручника §    , стор. Заповнимо таблицю  «Основні  види  хмар»

1 гр.  Перисті

2 гр. Купчасті

3 гр. Шаруваті

4 гр. Хмарність. 

 «Основні види хмар»(СЛАЙД 12,13,14)  

Назва	Вигляд	Ярус	Висота поширення	Імовірні наслідки
Перисті	Тонкі, легкі, схожі на пір’я  птахів	Верхній	6 – 12 км	Зміна погоди
Купчасті	Масивні, схожі на шматки вати	Середній	1,5 -6 км	Дощі, зливи, град
Шаруваті	Розташовані кількома шарами	Нижній	0,2 – 1,5 км	Тривалі обложні дощі

Прийом «Випереджальне завдання»(СЛАЙД 15)

                                             Типи хмар

Хмари верхнього ярусу 

Перисті (пір’ясті)          Перисто-шаруваті хмари           Перисто-купчасті хмари

Хмари середнього ярусу 

Високо-шаруваті хмари             Високо-купчасті хмари

Хмари нижнього ярусу.

Шарувато-купчасті хмари                  Шарувато-дощові хмари

Хмари вертикального розвитку

Купчасті хмари                    Купчасто-дощові хмари 

V.Закріплення вивченого матеріалу.

Прийом «Мозковий штурм»(СЛАЙД 16)

Коли б не було хмар, люди б не раділи сонцю.(Англійське прислів*я).

Прийом «Географічний практикум»

Подивіться у вікно. Спробуйте охарактеризувати хмари за вікном.

-До якого типу відносяться.

-Про які наслідки свідчать.

-Яка хмарність.

Прийом Географічний вернісаж»(СЛАЙД 17,18,19)

За малюнками визначте типи хмар.

VIII. Домашнє завдання(СЛАЙД20)

1.Опрацювати текст параграфа.

2.Скласти діаграму хмарності за календарем спостережень на один будь-який місяць.

3.Підібрати народні прикмети про хмари.

 Будова атмосфери, властивості повітря в тропосфері.

МЕТА : Ознайомити з поняттям про атмосферу - повітряну оболонку Землі;

з будовою атмосфери, складом повітря . Допомогти зрозуміти значення атмосфери в розвитку географічної оболонки.

Виховувати бажання дбати про чистоту повітря, поліпшувати його якість, охороняти рослинність. Розвивати вміння аналізувати явище, робити висновки, доводити власну думку, будувати діаграми .

ЗМІСТ УРОКУ

І. Організаційний момент

Створення позитивного настрою на урок.

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Географічна загадка»

Куди ступиш – всюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш. (повітря)

Таке велике, що займає весь світ, таке мале, що в щілину зайде.

Прийом «Дивуй!»

Ми починаємо вивчати оболонку, в якій живуть організми, формуються погодні явища. Називають її «кухнею погоди», «бронею всього живого». Це повітряна оболонка, або атмосфера. Вона оточує Землю і обертається разом з нею. Це найменш щільна оболонка нашої планети, яка утримується біля її поверхні силою тяжіння.

   Люди нашої планети живуть на дні океану? Ні, не океану у звичному розумінні, а «океану» повітряного, який турботливо та надійно з усіх боків оточує Землю. І хоча цей «океан» невидимий, значення його величезне, адже саме завдяки йому існує життя на нашій планеті.

   Цей повітряний океан, непізнаний і загадковий, завжди надив людину. З давніх-давен, схиляючись перед стихіями неба, людина створювала міфи та легенди про всесильних і могутніх богів, що керували блискавками та вітрами, дощами та снігопадами. Але в усі часи людина мріяла піднятися в небо. Зразком для наслідування були птахи. Але всі намагання підкорити повітряний океан за допомогою літального апарату з крилами, що махають, виявлялися безуспішними. В Китаї та Японії намагалися піднятися на повітряних зміях, на початку ХХ століття в Європі — на планерах і дельтапланах. А от піднятися високо та здійснювати далекі польоти стало можливим лише після створення братами Монгольф’є повітряної кулі. Навіть сьогодні,

понад 200 років потому, люди використовують повітряні кулі для вивчення процесів, що відбуваються в повітряному океані, але головну наукову роботу виконують тепер космічні апарати. Наукова назва повітряного океану — атмосфера. Саме в атмосфері формуються погодні явища, живуть організми, пересуваються транспортні засоби. Знання про атмосферу дозволяє не лише передбачати погоду, але й запобігати її негативним наслідкам, впливати на неї. На уроках теми «Атмосфера» ви дізнаєтесь про різноманітні атмосферні процеси та явища, навчитесь складати прогноз погоди, аналізувати дані спостережень, а головне — дізнаєтесь, як людина може впливати на атмосферу.

IIІ. Вивчення нового матеріалу

1. Повітря- це суміш газів.

Для того щоб сказати, як називається ця суміш, відгадайте загадку: таке велике, що займає весь світ, таке мале, що в щілину зайде. Куди ступиш — усюди маєш, хоч не бачиш, а вживаєш (повітря).

Прийом «Робота з малюнком»

Повітря сухої і чистої атмосфери складається із суміші газів:

азот — 78 %;

кисень — близько 21 %;

аргон — близько 0,93 %;

вуглекислий газ — 0, 03 %;

інші гази — 0,02 %.

Крім газів до складу атмосфери входять водяна пара, попіл, пил, дим, сажа.

Кожен газ відіграє важливу роль у житті планети.

Прийом «Випереджальне завдання»

Короткі повідомлення учнів

Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Побудуйте кругову діаграму складу повітря.

2. Будова атмосфери.

Прийом «Робота в групах»

Завдання. За малюнком «Будова атмосфери», текстом підручника дати характеристику шарам атмосфери, заповнивши таблицю.

1 група. Тропосфера

2 група Стратосфера

3 група  Мезосфера

4 група  Термосфера

Шари атмосфери	Висота, км	Характеристика
Тропосфера	8-10(полярні широти); 16-18(приекваторіальні)	Міститься понад 80 % маси повітря атмосфери, близько 90 % усієї водяної пари; температура знижується на 6° кожні 1000 м
Стратосфера	починається на висоті 8 км над полюсами, 16-18 км — над екватором.	Тут знаходиться менше 20 % повітря атмосфери. Верхня межа — 50-55 км. Падіння температури тут припиняється, з висоти 20 км до 55 км температура підвищується до +30 °С. Це обумовлено інтенсивним поглинанням ультрафіолетової сонячної радіації під час утворення та розпаду озону. Найбільша концентрація озону припадає на висоту 20-25 км і є верхнею межею біосфери. На висоті 20-30 км трапляються перламутрові хмари, утворені з кристаликів льоду.
Мезосфера	вище 55 км простягається до 80 км.	Температура падає до -90 °С. Складні фотохімічні процеси зумовлюють світіння атмосфери. Тут утворюються сріблясті хмари.
Термосфера	до 800-1000 км	Температура в ній підвищується на висоті 150 км до 220 °К, а на рівні 600 км — до +1500 °К (К — кінетична температура газу (повітря), що визначається рухом його молекул і доступна для безпосереднього вимірювання). Температура поглинає рентгенівське випромінювання, захищаючи життя від його дії. На висоті від 100 до 1000 км утворюються полярні сяйва. Мезосферу і термосферу часто називають іоносферою.

Прийом «Географічна лабораторія»

Використовуючи текст підручника та схему в атласі, порівняйте тропосферу та стратосферу.

Спільні риси	Відмінності

Прийом «Випереджальне завдання»

Короткі повідомлення учнів про значення атмосфери.

ІV. Закріплення знань і умінь учнів

 1. Прийом «Знайди пару»

Робота в парах-виписати та співставити по оболонках Землі основні терміни та поняття : (літосфера, пар, сфера, мармур, атмосфера, азот, магма, кисень, тропосфера, озон, газоподібний, астеносфера, повітря, вуглекислий газ, твердий, полярне сяйво)

2. Прийом «Географічний диктант»

Три варіанти. Певному шару атмосфери відповідають певні цифри.

1.Тут розташований озоновий шар.

2.Тут з висотою   температура зменшується на 6 градусів.

3. Тут міститься майже вся водяна пара атмосфери.

4.Сюди піднявся О. Піккар зі своїм асистентом.

5.Ця оболонка поступово переходить у безповітряний простір.

6.Тут проходять траси пасажирських літаків.

7.Верхню частину цього шару називають відкритим космосом .

8.Тутзосереджено 85 % повітря атмосфери.

1 в.Тропосфера-2,3,8

2 в.Стратосфера-1,4,5,6

3 в. Верхні шари атмосфери-7

3.Прийом «Проблемне питання.»

У книзі шведської письменниці С. Лагерлеф «Чудова подорож Нільса з дикими гусьми» розповідається про нерозумного Троля, який вирішив побудувати дім поближче до Сонця — хай воно мене гріє. I Троль узявся до роботи. Він збирав каміння, складав у купу. Невдовзі гора каміння піднялася до самих хмар.

— Ну, тепер вистачить! — сказав Троль. Тепер я побудую будинок на вершині цієї гори. Буду жити біля самого Сонця і не замерзну. I Троль поліз угору. Але що таке? Чим вище лізе, тим холодніше стає. Дістався до вершини. «Ну,— думає,— звідси Сонце зовсім близько». А в самого зуб на зуб не попадає. Троль був упертий, і коли йому щось у голову западе — нічим не виб’єш. Вирішив на горі будувати дім — і побудував. Сонце ніби близько, а холод усе одно до кісток проймає. Так нерозумний Троль і замерз. Чому замерз Троль?

4. Прийом «Географічний практикум»

Відомо, що в тропосфері температура повітря з висотою знижується на 6 °С на 1000 м. Обчисліть температуру за бортом пасажирського лайнера, що летить на висоті 10 тис. м, якщо температура повітря біля поверхні Землі становить +15°С.

 5.Прийом «Так чи ні»

Атмосфера-водна оболонка Землі. -

Атмосферне повітря оберігає Землю вночі від охолодження. +

Атмосфера складається тільки з кисню і вуглекислого газу. -

Кисень забезпечує дихання і горіння . +

Крім основних газів, у повітрі є домішки . +

Ми живемо на дні повітряного океану . +

Найнижчий шар атмосфери - стратосфера. -

Термосфера - найщільніший шар . -

Верхня межа тропосфери над екватором дорівнює 18 км. +

У         стратосфері розташований шар озону. +

Вирубування лісів не впливає на зменшення кисню в атмосфері-

Атмосфера не пов’язана з Землею силою тяжіння. -

V. Домашнє завдання

Опрацювати параграф підручника.

 Знайти в Інтернеті інформацію про основні способи вивчення атмосфери.

  Основні форми рельєфу суходолу – гори і рівнини. Різноманітність та утворення рівнин на суходолі.

Знаннєвий компонент:

називає суттєві ознаки понять «рельєф», «рівнини», «гори»

наводить приклади і показує на карті  різні форми рельєфу.

Діяльнісний компонент:

визначає абсолютну і відносну висоту  рівнин за шкалою висот;

позначає на контурній карті рівнини.

Хребтами горбились породи,
Вибухали, плавилися, киплячи.
І мільйони років природа
Ліпила саму себе ...

(Степан Щипачов)

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

Прийом «Географічна дуель»

Учні обмінюються питаннями, що приготували вдома.

Прийом «Доповни речення»

Внутрішня будова Землі складається з ... (Ядро, мантія, земна кора)

Літосфера постійно перебуває в... (Русі)

Учені виділяють ... великих літосферних плит. (7)

Розрізняють 2 види магматизму.... (Внутріш­ній і зовнішній)

Діючі вулкани супроводжують. (Гарячі джерела та гейзери)

IIІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Проблемне питання»

Майже з дитинства ви помітили, що поверхня землі нерівна. На ній є підйоми і спуски, горби і балки. Що це таке ,як вони утворюються? Природа, яку ми бачимо навколо, здається нам вічною , але насправді це не так. Поверхня Землі протягом всієї історії неодноразово змінювалася. На попередніх уроках теми «Літосфера» ми вивчали внутрішні та зовнішні процеси , що змінюють земну поверхню або рельєф. Це поняття для вас не нове, ви з ним знайомилися в 5 класі на уроках природознавства. Сьогодні ми доповнимо знання.

Тема нашого уроку: Основні форми рельєфу Землі. Рівнини.

Як ви гадаєте, що ми будемо робити на урокі? (учні визначають напрямки роботи на уроці.)

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ.

1.Формування поняття «рельєф».

Рельєф — сукупність форм земної поверхні, різних за розмірами, походженням, віком та історією розвитку.

Хребтами горбились породи,

Вибухали, плавилися, киплячи.
І мільйони років природа
Ліпила саму себе ...

(Степан Щипачов)

Чому ми вибрали цей вислів.

Сучасний характер поверхні земної кори (рельєф) склався в результаті тривалого розвитку Землі під впливом спільної дії внутрішніх (ендогенних) і зовнішніх (екзогенних) процесів.

Внутрішні процеси є проявом дії внутрішніх сил Землі. Зовнішні процеси відбуваються на земній поверхні або на невеликій глибині під впливом сонячної енергії, вітру, води, живих організмів.

Висновок . Різноманітний рельєф — це результат взаємодії внутрішніх та зовнішніх процесів.

2.Форми рельєфу земної кори.

Унаслідок взаємодії ендогенних та екзогенних сил поверхня земної кори, відображаючи процес розвитку планети, повільно і безперервно змінюється. Створюються різноманітні форми земної поверхні, різні за розмірами, походженням, віком та історією розвитку.

Найбільшими структурними елементами земної кори є виступи материків і западини океанів. Материкам відповідає материкова земна кора, океанам — океанічна. Основу материків складають давні (докембрійські) і більш молоді (палеозойські) платформи, активні гороутворювальні процеси, у яких відбувалися в далекі геологічні епохи.

                                            Форми рельєфу

                                 

            рівнини                                                                      гори

      близько 60% суходолу земної кулі.                         40 % суходолу земної кулі

3. Рівнини та їхня класифікація (робота з текстом та рисунками підручника)

Рівнини — відносно рівні ділянки земної поверхні, що мають перепади висот не більш ніж 200 м.

Класифікація рівнин

За висотою	За зовнішнім виглядом	За утворенням
низовини (до 200 м) Причорноморська , Амазонська; височини (200–500 м) Придніпровська, Волинська, Подільська ; плоскогір’я (понад 500 м) Середньосибірське, Аравійське.	плоскі (з відносно рівною, одноманітною поверхнею); горбисті (з пагорбами, ярами, долинами річок та іншими нерівностями)	первинні (колишні ділянки морського дна, підняті тектонічними рухами) Причорноморська, Західносибірська; вторинні (утворені внаслідок руйнування гірських країн; складені річковими або льодовиковими відкладами Східноєвропейська Амазонська, Месопотамська, Індо-Гангська

Висновок . Висота рівнин залежить від того, на якій ділянці земної кори вони розташовані. Загалом рівнини утворюються на відносно стійких і рівних ділянках земної кори.

Практична робота № 3

Позначення на контурній карті великих рівнин світу.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Прийом «Географічна мозаїка»

Учитель пише на дошці набір слів, з яких потрібно скласти речення. Наприклад: Нерівності, рельєф, все, поверхня, земна, це

Гори, основні, рівнини, рельєф, форми, це.

2. Прийом « Третій зайвий»

1.Гімалаї, Східноєвропейська, Придніпровська.

2. Амазонська, Бразильське, Карпати.

 3.Уральські,Памір, Причорноморська.

Прийом «Географічна розминка» — взаємоперевірка (робота в парах)

 Учні ставлять один одному запитання за фізичною картою, визначаючи положення великих рівнин.

Прийом «Географічний практикум»

Знайдіть рівнини на фізичній карті світу та України і назвіть їх. Спробуйте визначити їхні особливості відповідно до класифікації.

Прийом «Творча лабораторія»  (робота в групах).

Завдання. Складіть характеристику географічного положення рівнини.

 (Учитель розподіляє по групах великі рівнини світу.)

План характеристики географічного положення рівнин

1. Назва.

2. Середні висоти.

3. Між якими паралелями та меридіанами розташована.

4. Приблизна протяжність з півночі на південь та із заходу на схід.

5. З якими географічними об’єктами межує.

6. Процеси, які, на вашу думку, сприяли утворенню цієї рівнини.

1 група. Амазонська низовина.

2 група. Індо-Ганська низовина.

3 група. Західно-Сибірська низовина.

4 група. Прикаспійська низовина.

5 група. Велика Китайська рівнина.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ. РЕФЛЕКСІЯ

Прийом «П*ЯТЬ РЕЧЕНЬ»

Учні самостійно підбивають підсумки роботи на уроці, називають основні поняття, з якими познайомилися, шляхи утворення рівнин, найбільші рівнини світу тощо.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний текст підручника.

2.Створити презентацію «Рівнини України».

   Тема Колоніальні організми. (слайд 1)

Мета: навчальна – сформувати в учнів поняття багатоклітинного організму, ознайомити з особливостями будови, процесів життєдіяльності та значення в природі та житті людини примітивних багатоклітинних організмів: вольвоксу, та ульви, ознайомити з основними середовищами існування цих організмів та їх пристосуваннями до умов навколишнього середовища;

розвивальна – розвивати розуміння учнями сутності еволюційного процесу, вміння логічно мислити, встановлювати взаємозв’язки, риси схожості та відмінності між об’єктами органічного світу;

виховна – виховувати любов до природи, бережливе ставлення до неї, розширювати кругозір учнів та виховувати екологічну свідомість.

                                                                   Хід уроку

І.         Організаційний момент

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

Прийом «Вітання».  (слайд 2)

“Добрий день!”

 Учні по черзі торкаються однойменних пальців рук свого сусіда, починаючи з великих пальців і кажуть:

бажаю (стикаються великими пальцями);

успіху (вказівними);

великого (середніми);

у всьому (безіменними);

і всюди (мізинцями);

Вітаю! (Дотик всією долонею)

 ІІ.       Перевірка домашнього завдання й актуалізація опорних знань учнів

1.Прийом «Доповни речення» (слайд 3, слайд 4)

Замість крапок вставити пропущені слова:

-амеби рухаються за допомогою …………(псевдоподій);

-у прісноводних найпростіших продукти обміну та надлишки води виводяться через …….(скоротливу вакуолю);

-здатність організмів реагувати на зміни навколишнього середовища називається ………..(подразливість);

-інфузорія-туфелька рухається за допомогою ……(війок);

-кисень у цитоплазму надходить через ……(поверхню тіла);

-в інфузорії неперетравлені рештки їжі виводяться через …….. (порошицю);

-переносити несприятливі умови найпростіші можуть за допомогою утворення ………(цисти).

2.Упізнай мене

 (слайд 5, слайд 6)

А                                            Б                                                                В

3.Прийом «Упізнай  мене» (слайд 7, слайд 8)

№1. 

-розмножуюся в клітинах крові;

-за це людина мене недолюблює;

-вона усіляко бореться з комарами.

(це малярійний плазмодій)

№ 2.

-маю небагато коротких, широких псевдоніжок;

-живу у товстому кишечнику людини;

-можу викликати у людини тяжке захворювання.

(це амеба дизентерійна)

№ 3.

-маю клітинний рот і навколоротову заглибину;

-наявні два ядра;

-тіло вкрите війками, за допомогою чого і рухаюсь.

(інфузорія туфелька).

4.Прийом «Установіть відповідність»  (слайд 9, слайд 10)

1. Установіть відповідність між структурами клітини одноклітинного організму та їхніми функціями

  1 травна вакуоля                           А регуляція тиску всередині клітини

  2 скоротлива вакуоля                    Б збереження спадкової інформації

  3 ядро                                              В забезпечення, клітини енергією                    
  4 війки                                             Г забезпечення перетравлення їжі                    
                                                           Д забезпечення руху

 2. Установіть відповідність між організмом та способом, яким він отримує органічні речовини

   1 евглена зелена                           А властиве змішане живлення 

   2 хлорела                                        Б паразит

   3 малярійний плазмодій               В хижак

   4 інфузорія-туфелька                     Г живиться клітинами бактерій  

                                                            Д автотроф

4. Прийом «Мозковий штурм». (слайд 11)

— Чому квашені овочі зберігаються значно довше, ніж свіжі?

(В основі квашення овочів лежить молочнокисле бродіння, яке спричиняється діяльністю молочнокислих бактерій. У результаті накопичується молочна кислота, яка створює кисле середовище, що запобігає розмноженню гнилісних бактерій.)

ІІІ.Мотивація навчальної діяльності

Джон Апдайк писав: «Вольвокс нас цікавить тому, що він винайшов смерть.» (слайд 12)

Чому?

Це і буде тим , що необхідно нам узнати.

Отже, на сьогоднішньому уроці ми починаємо з вами знайомство з організмами, які складаються не з однієї, а з багатьох клітин, кожна з яких виконує свої функції. Це найбільш примітивні багатоклітинні організми, які ще не мають сформованих органів – це представники водоростей: вольвокс та ульва.

Прийом «Мозковий штурм»

— У чому полягає головна відмінність багатоклітинних організмів від одноклітинних? (У кількості клітин.)

Слово вчителя

            Відповідь, що багатоклітинні організми відрізняються від одноклітинних за кількістю клітин, є неточною. Оскільки і в деяких одноклітинних із безлічі клітин утворюються колонії, проте всі клітини в їхньому складі однакові. Кожна з них забезпечена всіма пристосуваннями для самостійного існування.

Запитання до учнів:

— Чи може клітина багатоклітинного організму існувати самостійно?

(Обговорення відповідей учнів.)

            Організми навіть нескладних багатоклітинних рослин чи тварин містять спеціалізовані клітини, що пристосовані до виконання певних функцій і різняться своєю будовою. Кожна із цих клітин не може існувати окремо, її життя залежить від інших клітин. Тож у багатоклітинному організмі спеціалізовані клітини взаємодіють між собою.

            Сьогодні на уроці ми починаємо вивчати будову та особливості життєдіяльності багатоклітинних організмів.

(Слайд 13)Повідомлення теми уроку. Визначення разом з учнями мети і завдань уроку.

ІV.Вивчення нового матеріалу

1.Вольвокс — колоніальний організм

Пригадайте:

— До якої групи організмів належить вольвокс? (До колоніальних організмів.)

Слово вчителя

            Які ж переваги одержують найпростіші, об’єднані в колонію, порівняно з одноклітинними?

1.         Можливо, разом їм буде легше знайти собі їжу?

2.         Легше захищатися від хижаків? Може й легше, хижаки поїдають маленьких жертв.

3.         Можна розподілити функції: одні виступають у ролі мотора, інші спрямовують до світла або їжі.

            Клітини одноклітинних організмів можуть об’єднуватися в колонії для спільного виконання життєвих функцій. Але при цьому кожна клітина колонії, як і раніше, може сама виконувати всі функції живого і є окремим самостійним організмом. Одноклітинні колоніальні організми були проміжною ланкою в процесі виникнення багатоклітинних організмів.

            Одними з представників колоніальних організмів є колоніальні зелені водорості, наприклад вольвокс. Дуже поширені колоніальні форми й серед інших груп водоростей.

Прийом «Робота в групах»           (слайд 14)

1 Група

—    Особливості будови вольвокса.

2 Група

— Які особливості розмноження вольвоксу?

3 Група

—Ульва та її особливості.

4 Група

—Використання ульви людиною.

Звіти груп

1 група (слайд 15,слайд 16)

Колонія вольвоксу виглядає як невелика рухлива зелена куля (до 2–3 мм у діаметрі). Кожна колонія об’єднує від сотень до десятків тисяч клітин вольвоксу, розташованих на поверхні кулі. Між собою клітини з’єднані особливими цитоплазматичними містками. Внутрішня порожнина сфери заповнена рідкою слизовою речовиною. Клітини вольвоксу за будовою подібні до хламідомонади. Парні джгутики кожної клітини звернені назовні.

Клітина має:

-два джгутики;

-дві скоротливі вакуолі;

-одне ядро;

-хлоропласт ;

-вічко.

2 група (слайд 17)

— Які особливості розмноження вольвоксу?

(Обговорення відповідей учнів.)

Прийом «Мозковий штурм» (слайд 18)

— Американський письменник Джон Апдайк писав: «Вольвокс нас цікавить тому, що він винайшов смерть». Поясніть цей вислів.

Очікувана відповідь учнів:

            Усі одноклітинні тварини ніколи не вмирали природною смертю. Розмножуючись, одноклітинна тварина ділилась навпіл. А поділившись, знову жила у збільшеній кількості. А у вольвоксу деякі клітини крупніші за інші, у результаті їхнього поділу утворюються нові колонії. Спочатку вони розвиваються в середині материнської колонії, а потім материнська куля розривається і гине, а дочірні колонії вивільнюються. Так вольвокс «узаконив» смерть.

«Так смерть стала обов’язковим і законним згідно з кодексом природи фіналом життя. До цього була лише випадковістю». (І.   Акімушкін)

Запитання до учнів:

— Чому вольвокс не можна назвати справжнім багатоклітинним організмом?

Очікувана відповідь учнів:

            Вольвокс не можна назвати справжнім багатоклітинним організмом, хоч він і складається з великої кількості клітин. Як відомо, джгутикові найпростіші, з яких складається колонія вольвоксу, побудовані в цілому однаково, тоді як в багатоклітинному організмі клітини спеціалізовані й об’єднані в тканини. Але завдяки колоніальній будові вольвокс відрізняється від більшості одноклітинних і зближується з багатоклітинними організмами. Отже, вольвокс займає ніби проміжне положення між одноклітинними і багатоклітинними.

Давні колоніальні форми одноклітинних вчені розглядають як щабель на шляху до багатоклітинності, проміжну ланку між одноклітинними й багатоклітинними організмами. 

  

Представники –гоніум, пандоріна (слайд 19)

3 група

2.Ульва (зелений морський салат) —особливості її будови та життєдіяльності  (слайд 20)

Запитання до учнів:

— Пригадайте, які органи характерні для рослинного організму.

(Обговорення відповідей учнів.)

Розповідь учителя

            Існують нижчі рослини, тіло яких, на відміну від вищих рослин, не поділене на корінь, стебло і листки, має просту будову, розміри від кількох нанометрів до 40 м. До цієї групи рослин належать водорості. Їхнє тіло називається талом, або слань.

Розглянемо будову й особливості життєдіяльності водоростей на прикладі ульви.

Ульва, або зелений морський салат,— це багатоклітинна зелена водорість, яка живе в морській воді. Вона має пластинчасту слань завдовжки 0,5–1,5 м, яка може бути цільною, розсіченою або розгалуженою. Це найбільша зелена водорість.

       Ульва розповсюджена найчастіше на мілководді. На глибині практично не трапляється, тому що це світлолюбна і теплолюбна рослина. Найбільш сприятливі умови для швидкого розмноження й росту водорості наявні в невеликих морських бухтах і затоках, що добре прогріваються сонцем. В Україні трапляється в Чорному морі.

4 група( слайд 21)

Ці водорості є кормом для багатьох підводних мешканців. Багато риб відкладають на них ікру. У заростях ульви ікринки добре зберігаються.

      У багатьох країнах, зокрема в Японії та Кореї, ульва, або морський салат, вживається в їжу, наприклад, такий вид, як ульва салатна. Слані водоростей використовуються у свіжому (для приготування салату) або у вареному вигляді (при готуванні супу), іноді їх додають у гарніри до риби або м’яса. Часто ульву після відповідної обробки використовують як добавку до тіста при випіканні здобних виробів, завдяки чому вони тривалий час не черствіють, набувають своєрідного смаку і збагачуються вітамінами.

            Слані ульви багаті на Ферум, Манган, Йод, інші мікроелементи, а також вітамінами, амінокислотами. Ульву часто застосовують у комплексних програмах зі зниження ваги з метою нормалізації обміну речовин в організмі людини.

V.Узагальнення і закріплення знань

Прийом «Ти мені – я тобі»

(Учні обмінюються запитаннями по вивченій темі).

Виконання тестових завдань. (слайд 22, слайд 23)

Вибрати одну правильну відповідь.

1.До колоніальних організмів належить:

А вольвокс   В хламідомонада

Б ульва         

2.Клітини вольвоксу за будовою подібні до:

А хламідомонади    В амеби

Б хлорели                  Г евглени

3.Укажіть водорость, що належить до одноклітинних

А вольвокс   В хламідомонада

Б ульва            Г евдорина

4.Назвіть органелу водоростей, яка містить хлорофіл

А мітохондрія    В ядро

Б хлоропласт      Г вакуоля з клітинним соком

Відповіді: 1 - А,Б 2- А, 3- В, 4-Б

Прийом «Мозковий штурм». (слайд 24,слайд 25)

— Визначте, які спільні та відмінні  в будові одноклітинних та багатоклітинних водоростей.

Вольвокс	Хламідомонада
Відмінні риси
Багатоклітинні зелені водорості, мають великі та малі клітини, щільні контакти між клітинами, є типи клітин, які різняться за будовою і функціями, є клітини, які здатні і не здатні до поділу.	Одноклітинні зелені водорості, грушеподібна форма клітини, розмножується спорами.
Спільні риси
Водорості, клітини мають по два джгутики, дві скоротливі вакуолі, хлоропласти з вічком, одне ядро, мешкають у водному середовищі. Розмноження статеве. Здатні до фотосинтезу.

 Прийом «Творча лабораторія»

VІ.       Підбиття підсумків уроку

Учитель разом з учнями підбиває підсумки уроку.

VІІ.     Домашнє завдання (слайд 26)

Опрацювати конспект уроку. Підготуватися до  узагальнюючого уроку з теми.

Слайд 27 Дякую за увагу.

Три стани води. Кругообіг води(слайд 1)

Мета уроку: поглибити знання учнів про стани, у яких може перебувати вода, ознайомити школя­рів із кругообігом води в природі; розвивати увагу, уяву, пам’ять та мислення учнів, відпрацьо­ву­вати навички пошукової діяльності на уроці; виховувати прагнення вис­ловлювати власну думку і доводити її; формувати екологічне мислення, виховувати дбайливе ставлення до водних ресурсів планети. (слайд 2)

«Вода, у тебе нема ні смаку, ні кольору, ні запаху, тебе неможливо описати, тобою насолоджуються, не відаючи, що ти таке! Не можна сказати, що ти необхідна для життя! Ти — саме життя! Ти наповнюєш нас радістю, яку не пояснити нашими почуттями... Ти найбільше багатство на світі...».

                                                          Антуан де Сент-Екзюпери.(слайд 3)

Тип уроку: засвоєння нових знань.

I.                   Організаційний момент

Добрий день,

Джерельце, криничко,

Чистая водичко.

Ми тебе нап’ємось

Сили наберемось.(слайд 4)

 II.  Актуалізація опорних знань .

Складання «асоціативного куща»  Які уявлення у вас викликає слово «вода»?(слайд 5)

Колодязь             озеро             море

                         Дощ                                                                  рідина

                        Річка                        ВОДА                              прання

                        Посуд                                                                хмара

                                      Пара                  лід              океан

Завдання. Нагадайте усі відомі вам властивості води (слайд 6).

Прийом «Картографічна лабораторія»

Завдання. Відшукайте та назвіть найбільші водні об'єкти Землі у Світовому океані та на суходолі.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ТА ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Прийом «Віршовані рядки» (слайд 7)

Послухайте уважно і скажіть, будь ласка, про що йдеться.

Чого на гору не викотити,

В решеті не віднести,

В руках не утримати?

Хто вік біжить і не втомиться?

Безбрежная ширь океана

И тихая заводь пруда,

Струя водопада и брызги фонтана,

И все это только... (вода).

В кружево будто одеты 
Деревья, кусты, провода, 
И кажется сказкою это, 
А в сущности просто... (вода).

Я падаю на ваші хати,

Я білий, білий, волохатий,

Я прилипаю вам до ніг

І називаюсь просто —... (сніг).

Ніжна зірка, срібно-біла На руки згори злетіла, Я приніс її сюди. Стала крапелька... (води).

Білесенькі сніжиночки. Вродились ми з води. Легенькі, як пір'їночки. Спустились ми сюди.(Сніжинки)

Обговорення вислову. (слайд 8)

Лід напередодні весни тане і перетворюється на воду. Вода і лід чергуються, неначе біжать один за одним по колу. (Х. Цзи)

— Чи здогадались ви про що сьогодні піде мова на уроці? (Про кругообіг води в природі, стани, у яких може перебувати вода.)

Як казав Геракліт: «Ми входимо і не входимо в один і той самий потік. Ім’я потоку залишається, проте вода вже збігла.» (Луций Анней Сенека-молодший)

— Що мав на увазі філософ?

Учитель підводить учнів до розуміння того, що вода постійно перетікає з однієї форми в іншу, тому вода в річці ніколи не буває тією ж із плином часу. Це є підтвердженням кругообігу води в природі, який буде вивчено сьогодні.

Слово вчителя.

Вода зустрічається повсюди на планеті: у вигляді річок, морів, калюж, дощів, снігів, айсбергів, вода є в повітрі, у тілах тварин, у ґрунті — усюди. Навіть у пустелях, у найглибших шарах землі та в рослинах можна зустріти воду. Таке розповсюдження вода змогла отримати завдяки своїй чарівній властивості — переходити з одного стану в інший.

II.                 Засвоєння нових знань

1).Три стана води.

Прийом «Відгадай»     (слайд 9)

Хтось відкрив на небі душ,

Повно на землі калюж.

І на нас водиця л’ється.

Як це явище зоветься?(дощ) 

На небі з'явилася,

Дощом вона пролилася,

Від землі піднялась пара,

Знов на небі стане (хмара) 

Що то за вода, що літа? (пара) 

"Що це? Що це? - всі кричать

- Білі мухи он летять" (сніг) 

Сидить дід за подушками і стріляє галушками (град)

Сиві воли усе поле злягли (туман)

І в вогні не горить, і в воді не тоне (лід)

 Прийом «Творча лабораторія»

Завдання. Пригадайте все, що ви знаєте про агрегатні стани води. У будь-який спосіб відобразіть основні факти з цього питання.

 «Показуха» (відображати тільки рухами, без слів) тощо.(слайд 10)

Прийом «Розповідь учителя з елементами бесіди»    

Воду називають найдивовижнішим мінералом на Землі. Лише вона існує в природі у трьох агрегатних станах: рідкому, твердому і газоподібному. Вода легко переходить з одного стану в інший, утворюючи різні процеси та явища на Землі.

   

За звичайних атмосферних умов вода зберігає рідкий агрегатний стан. Вода — надзвичайно розповсюджена речовина у космосі у вигляді льоду та пару, проте через її високий внутрішньорідинний тиск вода може існувати в рідкому стані тільки на нашій планеті. У рідкому стані вода ллється з кранів у наших будинках.

Вода, яка перебуває у газоподібному стані, називається водяною парою. Повітря, яке містить багато такої пари, називають вологим. Водяна пара в природі утворює хмари, з яких потім можуть випадати опади (дощ, сніг, град). Зазвичай вода переходить із рідкогоу газоподібний стан за температури вище за 100 °С. У нас удома ми бачимо пару, коли скипає чайник, щось вариться або тушкується.

Лід — це твердий стан води. Лід, як і вода є прозорим, проте якщо він дуже щільний, то нам він здається блакитним. Ми бачимо його таким через особливості заломлення світла. Лід утворюється з води за температури 0 °С або нижче. Він має меншу щільність, ніж холодна вода. Саме через це айсберги не тонуть, а плавають. Верхня частина — надповерхнею води. Саме із цієї ж причини лід, який утворюється при замерзанні води у пляшці, може розірвати її. У нас вдома також є свої льодовики, вони зберігаються у наших морозильних камерах.

Проведення дослідів
 

Демонстрація досліду. Шматочок льоду розміщуємо на залізну (жерстяну) поверхню (наприклад, кришка для скляної банки). Нагріваємо її і спостерігаємо як лід перетворюється на воду. Зливаємо бильшу кількість води, залишаючи небагато, і продовжуємо нагрівати. Спостерігаємо, як вода випаровується з поверхні.

Отже, вода може перебувати в різних станах — твердому, рідкому та газоподібному. Саме ця властивість надає воді можливості підтримувати життя на Землі.

 А ви знаєте, що невеличкий дощ ми можемо влаштувати ось тут зараз у класі. Уважно спостерігайте за тим, що відбуватиметься.
Демонстрація досліду

 Над посудиною, у якій нагрівається вода, закріплена скляна пластинка. Через деякий час на пластинці з’являються краплі води, які починають скапувати.

Як це вийшло?

Звідки взялись краплі? (слухання варіантів відповідей, серед яких є правильна, про перетворення води у пару і навпаки)

Отже, коли вода нагрілась, вона почала перетворюватись у пару, випаровувалась, а коли пара охолола на скляній пластинці, знову перетворилась на крапельки води.
Демонстрація досліду

Я проводжу вологою ганчіркою по дошці. На ній залишається слід.

Що це? (вода)

Чи залишиться цей слід за кілька хвилин? Чому? (дошка висохне)

Спробуйте тепер пояснити, що значить «дошка висохне»? (з її поверхні випарується вода)

Це ми спостерігаємо щодня, коли готуємо дошку до уроку, робимо вологе прибирання вдома чи у класі.

Які ще приклади випаровування води ви зустрічали у своєму житті? (пара над чашкою чи тарілкою, туман над річкою, висихання калюж після дощу, висихання одягу після прання тощо)
Дайте відповідь: Чому висихають калюжі після дощу?
Вода випарувалась та стала хмариною 

Зібрались грозові хмарини, ... 
…і пішов дощ 
Калюжа з'явилася знову 

Висновок: вода при нагріванні може з рідкого стану перетворитись у газоподібний (пару), а при охолодженні – з газоподібного у рідкий (краплини).(слайд  11)

А, отже в природі відбувається кругообіг. 

Але і це ще не все. Що я тримаю у руках? (лід і сніг).

Який лід? (холодний, твердий)

Що станеться, якщо я довго триматиму лід і сніг у руках, або просто залишу на тарілці? (розтануть)

Отже, що потрібно, щоб сніг і лід розтали? (тепло)

У що вони перетворяться? (у воду)

То що таке сніг і лід? (вода)

Якщо лід і сніг перетворюються у воду, то чи можна перетворити воду на лід або сніг? Як? (охолодити)

Отже, при охолодженні, а саме при температурі нижче 0ºС, вода з рідкого стану перетворюється у твердий (сніг і лід), а при нагріванні – з твердого у рідкий. Сніжинки – це замерзлі краплинки дощу. Тому взимку, коли температура повітря переважно нижче 0ºС, іде сніг, а не дощ.

Підсумуємо, скільки станів води ми нарахували? (3)
Що призводить до зміни стану води? (температура повітря)

Заповнення таблиці «Погодні явища». (слайд12,13)

Учитель пропонує учням самостійно заповнити таблицю, користуючись набутими знаннями. Після заповнення учні обговорюють результати з учителем, за потреби виправляють помилки або доповнюють таблицю. (слайд12,13)

Погодні явища

Погодні явища	Речовина	Агрегатний стан
Сніг	Вода	Твердий
Град	Вода	Твердий
Дощ	Вода	Рідкий
Хмара	Вода	Газоподібний
Іней	Вода	Твердий
Туман	Вода	Газоподібний

2)  Кругообіг води в природі.

Прийом «Віршовані рядки»(слайд 14)

Дивовижне вічне коло

Є в цілющої води.

І нема йому початку,

І нема йому кінця.

В нім немов найменша цятка,

Б'ється серце джерельця.

 — Вода — вічна мандрівниця. Чому її так називають?

Прийом «Розповідь учителя з елементами бесіди»    

Процес циклічного (тобто такого, що постійно повторюється) переміщення води на Землі називають кругообігом води в природі.

 Цей процес включає в себе потрапляння води в атмосферу під час випаровування та повертання її назад до водойм у результаті випаду опадів.

Загалом цей процес складається з трьох ланок:

— поверхневі води (процеси, під час яких атмосферна вода стає частиною поверхневих вод);

— випаровування (процеси, під час яких вода, що всмокталась у ґрунт або та, що міститься у водоймах, повертається в атмосферу у вигляді водяної пари);

— ґрунтові води (вода випадає у вигляді опадів, потрапляє до ґрунту і рухається крізь нього, впадаючи у джерела, колодязі та знову повертаючись до поверхневих вод).

Кругообіг води у природі.(слайд 15)

   Завдяки сонячній енергії вода випаровується з поверхні суходолу, океанів, морів, різних водойм. Повітря нижніх шарів атмосфери нагрівається і насичується водяною парою, піднімається вгору, де водяна пара конденсується, утворюються хмари. Вітер переносить хмари з одних місць до інших. Так, наприклад, вода, яка випарувалась з океану, опиняється над суходолом і випадає дощем, снігом або градом. 

   Атмосферні опади частково випаровуються, частково утворюють тимчасові та постійні водотоки й водойми, частково просочуються в землю і утворюють підземні води. Вітер приносить вологу з океану, а річки знову повертають її до океану. У природі є всі агрегатні стани води та відбувається її перетворення з одногоагрегатного стану в інший. Отже, завдяки здатності води переходити з одного агрегатного стану в інший відбувається кругообіг води в природі.

Кругообіг води виконує чималу роботу: він перерозподіляє тепло й вологу між різними ділянками Землі, здійснює обмін мінеральних речовин, змінює рельєф земної поверхні. Це одне з природних явищ, що пов’язує природні компоненти Землі в єдине ціле. Вода на Землі перебуває в безперервному русі, бере участь у безлічі процесів, які відбуваються в неживій і живій природі.

Словникова робота

Кругообіг води в природі-постійний обмін вологою між гідросферою, атмосферою і земною поверхнею, що складається з процесів випаровування, перенесення водяної пари в атмосфері, її конденсації в атмосфері, випадіння опадів і стоку — кругообіг води в природі.

Види кругообігу води(слайд 16)

Розповідь учителя з елементами бесіди 

   Великий, або світовий, кругообіг — водяна пара, що утворилася над поверхнею океанів, переноситься вітрами на материки, випадає там у вигляді атмосферних опадів і повертається в океан у вигляді стоку.

   У процесі кругообігу змінюється якість води: за випаровування солона морська вода перетворюється в прісну, а забруднена — очищується.

   Малий, або океанічний, кругообіг— водяна пара, що утворилася над поверхнею океану, конденсується і випадає у вигляді опадів знову в океан.

   Внутрішньоконтинентальний кругообіг— вода, що випарувалась над поверхнею суходолу, знову випадає на суходіл у вигляді атмосферних опадів.

   Унаслідок цих процесів відбувається постійне відновлення води в усіх частинах гідросфери:

□      у Світовому океані вода відновлюється за 2,5-3 тис. років;

□      у льодовиках — від кількох до сотень тисяч років;

□      у річках — за 12-14 діб;

□      в атмосфері — за 8-9 діб;

□      у живих організмах — за кілька годин.

У процесі кругообігу змінюється якість води: при випаровуванні солона морська вода перетворюється на прісну, а забруднена — очищається. Швидкість перенесення різних видів води змінюється в дуже широких межах, тому і періоди витрат, і періоди поновлення води також різні. Вони змінюються від кількох годин до декількох десятків тисячоліть.

Фізхвилинка. (слайд 17)

Зміст	Вправи
Крапля в подорож зібралась, У валізу речі склала. Сіла в дощовий експрес Й без зупинки із небес Полетіла до Землі. Її рідні прийняли, У воді її зустріли, Танцювали і раділи. А як крапля накупалась, Знов у подорож зібралась. Сонечко згори пригріло, В паро потяг крапля сіла І додому попливла, Вдома справа вже була.	Руки в замок, долонями назовні, потягнутися. Кисті рук до плечей, колові почергові рухи плечима. Стрибки на місці з обертанням на 360 °. Руки на поясі, колові рухи тазом. Руки на поясі, стрибки на місці на одній нозі. Імітація рухів плавця («Млин»). Почергово плечі вверх-вниз, руки прямі. Руки розслаблені, потрусити пальцями. Навприсід, гребкові рухи руками. Стати рівно, руки на пояс.

 IV. Закріплення нового матеріалу

Експрес-тест.(слайд 18,19)

1.     Який стан води під час дощу?

а) рідкий             б) твердий              в) газоподібний

2.     До твердого стану води відносяться:

а) пара          б) лід           в) роса

3.     До газоподібного стану води відносяться:

а) сніг            б) пара        в) град

4.     Які властивості води-рідини?

а) білого кольору, з запахом    б) холодна, смачна       в) текуча, прозора, без запаху, безбарвна

5.     Які властивості води-розчинника?

а) розчиняються і не розчиняються речовини

б) у воді тільки розчиняються речовини

в) у воді не розчиняються речовини

Розгадування кросворду (слайд 20,21)

1. Червоне коромисло через річку повисло. (Веселка)

2. З малої хмари великий…    (Дощ)

3. Річки взимку вкриває…  (Лід)

4. Під час кипіння з чайника йде… (Пара)

	1.В
2.	О
	3.							Д
4.								А

Прийом «Віршовані рядки» (слайд 22)

Біле, як сорочка. Пухнасте, як квочка. Крил не має, А гарно літає.

Що це за птиця. Що сонця боїться? (Сніг)

Я прозорий і твердний. Ходять, їздять по мені. Не тону я у воді. Не горю я у вогні.(Лід)

Що шумить без вітру? (Вода)

У чому дірки не вивертиш? (У воді)

Де вода стоїть стовпом? (У склянці)

Дидактична гра «Склади домашнє завдання для сусіда».

Учням пропонується виконати завдання, скласти сусідові по парті завдання аналогічне до тих, що розглядалися на уроці, або придумати якесь інше.

 Монолог води.(слайд 23)

Я—вода. І я родилась чистою.

Не для себе ллюся, а для вас.

Озиваюсь мовою врочистою

І лише за правду без прикрас.

Я—вода. Я чиста й чесна віта

Я течу, журчу, туди й сюди.

Чи ти бачиш, окаяний світе,

Що все більше мертвої води?

Хочеш ти ковток водиці чистої,

Щоб була я вічно молода?

Чоловіче, я сама не вистою,

Ти рятуй мене,

Бо Я—ВОДА!

                                     Степан Крижанівський

(слайд 24)

Пам’ятайте, люди назавжди:

Неможливо жити без води.

Це життя колиска, це – дощі,

Це роса і квітка на межі,

Це тумани, ріки і моря,

Джерело  у спеку це -  життя ,

Це кришталь озер і джерело,

Шурхіт хвиль і шторму дикий рев ,

Це струмочок у травах між дерев,

Зелень трав, веселки кольори.

Пам’ятайте, люди назавжди.

 V.  Домашнє завдання(слайд 25)

Опрацювати у підручнику §

Намалювати сніжинки різної форми.

 VI. Підбиття підсумків уроку

—   Що ми вивчили на сьогоднішньому уроці?

—   Про що вам було цікаво дізнатись?

—   Що ви не зрозуміли з теми уроку?

—   Чи змінився ваш настрій під кінець уроку? Яким він був? Яким він став?

—   Що ви розкажете своїм батькам з того, що вивчили на уроці, коли прийдете додому?